ВЕРХОВИНСЬКА РАЙОННА СПІЛКА
ВЕТЕРАНІВ АФГАНІСТАНУ
Анатолій БАЖУРА (с.1).
«ВЕРХОВИНЦІ В АФГАНСЬКІЙ ВІЙНІ».
Верховина.
2014.
Автор від імені «афганців» району та від себе особисто висловлює щиросердну подяку (с.2):
–журналісту Сергію Павловичу УРСОВУ;
–депутату Верховинської районної ради Василю Миколайовичу КІМЕЙЧУКУ;
–депутату Верховинської районної ради Івану Михайловичу МАКІВНИЧУКУ;
–депутату Верховинської районної ради Ярославу Федоровичу ПРОКОПИШИНУ;
–депутату Верховинської районної ради Василю Івановичу КОРЖУКУ;
–депутату Верховинської районної ради Івану Івановичу ГРЕЧУКУ;
–депутату Верховинської районної ради Олександру Михайловичу СВАРИЧЕВСЬКОМУ;
–депутату Верховинської районної ради Михайлу Танасійовичу ФЕДОРЧАКУ;
–депутату Верховинської районної ради Василю Івановичу СКИДАНУ;
–депутату Верховинської районної ради Дмитрові Дмитровичу КІРАЩУКУ;
–депутату Верховинської районної ради Івану Васильовичу ГОНДУРАКУ;
–депутату Верховинської районної ради Василю Миколайовичу ЗЕЛЕНЧУКУ;
–депутату Верховинської районної ради Юрію Івановичу ВАНДЖУРАКУ;
–депутату Івано-Франківської обласної ради Івану Юрійовичу ШКІНДЮКУ;
–депутату Івано-Франківської обласної ради Мирославу Євгеновичу КАРАБІНУ;
–голові Івано-Франківської обласної ради Василю Михайловичу СКРИПНИЧУКУ;
–депутату Івано-Франківської обласної ради Івану Юрійовичу ШКІНДЮКУ;
–педагогічному колективу Красницької загально-освітньої школи;
–педагогічному колективу Велико-Ясенівської загально-освітньої школи;
–Сергію Васильовичу БУЛАТУ;
–Олександру Григоровичу КВІЦЕВУ
за організаційної та матеріальної підтримки яких ця книга побачила світ.
БАЖУРА А.М. (с.2).
Б16.
Верховинці в афганській війні.
Верховина,
2014 (с.2).
«Усе далі відходить в минуле афганська війна. 15 лютого 2014 року виповнилося чверть століття, як радянські війська покинули Демократичну Республіку Афганістан – цю багатостраждальну країну. У «неоголошеній» війні, що тривала 9 років 1 місяць і 21 день, військовий обов'язок виконувало понад 160 тисяч українських солдат і офіцерів. Понад 3 тисячі з них загинуло, пораненими додому повернулося близько 80 тисяч. З Верховинського району через вогонь Афганістану пройшли понад п'ятдесят чоловік. Не всі повернулися живими: склав голову у нерівному бою з душмнами ЗУЗЯК Василь Дмитрович, отримали поранення і стали інвалідами 5 бійців, десятеро пішли з життя вже у післявоєнний час! Хто вони? Як виконували ТАМ вимоги Військової присяги, яку кожен з них зі зброєю в руках приймав перед строєм своїх бойових товаришів? Ці та інші запитання упродовж понад 15 років я задаю односельцям, сусідам «афганців» району і з гіркотою в серці відмічаю, що майже всі вони нічого конкретного про них, їх бойову участь в «неоголошеній» війні не знають. Так зародилася думка розповісти мешканцям району про їхніх бойових земляків. Та довго не наважувався це зробити. Врешті решт ризикнув під натиском сподівань, що нехай там як буде написане мною, а все ж згодом стане символічною пам'яткою мужності посланців Верховинщини – тих, хто не повернувся з останнього бою, та тих, хто свято зберігає пам'ять про них. Це і породжувало бажання писати та підказувало слова, якими можна висловити всю біль і всю гордість за своїх побратимів». Видання розраховане на масового читача (с.2).
«Указ Президента України «Про проведення у 2014 році в Україні Року учасників бойових дій на території інших держав». Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ. №329/2013, 12 червня 2013 року. (с.3).
«Постанова Верховної Ради України «Про відзначення в Україні 25-ї річниці виведення радянських військ з Афганістану». Голова Верховної Ради України Володимир РИБАК. Київ, №2225, 20 червня 2013 року. (с.4).
«Справедливість узяла гору!». Про автора, голову Верховинської районної організації Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів), кавалера ордена «За заслуги» ІІІ ступеня, майора у відставці Анатолія Миколайовича БАЖУРУ (с.5-9).
«Пішов у солдати, повернувся офіцером». Про члена організації, лейтенанта запасу Василя Григоровича АКСЮКА (с.10-13).
«І ремонтник, і відважний боєць». Про члена організації, рядового запасу Василя Миколайовича БОНДАРУКА (с.14-16).
«У боєздатності підрозділів є і його вклад». Про члена організації, сержанта запасу Миколу Івановича ВАТАМАНЮКА (с.17-19).
«Наказ «навести шереху» виконано на «відмінно». Про члена організації, старшого сержанта запасу Ігоря Васильовича ВОЛЬСЬКОГО (РУДЕНКО) (с.20-23).
«Зв'язок не переривався ні на хвилину». Про члена організації, молодшого сержанта запасу Дмитра Миколайовича ГАРАЩУКА (с.24-25).
«Міни «лягали» точно в ціль». Про члена організації, кавалера медалі «За відвагу» молодшого сержанта запасу Василя Прокоповича ГЕРАСИМЮКА (с.26-27).
«Ходили в гори на бойові операції...». Про члена організації, старшого сержанта запасу Петра Васильовича ГОНДУРАКА (с.28-31).
«Високого звання «десантник» – не посоромив». Про члена організації, старшого сержанта запасу Андрія Федоровича ГОРДІЙЧУКА (с.32-34).
«Завжди був напоготові до відбиття нападу». Про члена організації, кавалера медалі «За бойові заслуги», сержанта запасу Василя Ілліча ГОРОДИНСЬКОГО (с.35-37).
«Водій-рятівник». Про члена організації, сержанта запасу Івана Миколайовича ГРИЗДАКА (с.38-41).
«Хлібовізник – посада мужніх та ініціативних». Про члена організації, кавалера медалі «За бойові заслуги», сержанта запасу Василя Григоровича ДИМИДЮКА (с.42-44).
«...Приціл... Кут... Одна міна - вогонь!». Про члена організації, старшого сержанта запасу Володимира Дмитровича ДУТЧАКА (с.45-48).
«Під грім ворожої канонади». Про члена організації, сержанта запасу Мирослава Васильовича ЗЕЛЕНЧУКА (с.49-52).
«Оце так кухар». Про члена організації, вільнонайманого, старшого сержанта запасу Василя Івановича ЗЕЛЕНЧУКА (с.53-54).
«... У групі втрат немає!». Про члена організації, рядового запасу Володимира Івановича КАШУБУ (с.55-58).
«Зенітники займаних позицій не здають». Про члена організації, кавалера медалі «За бойові заслуги», сержанта запасу Івана Михайловича КИТТЮКА (с.59-60).
«Вертоліт до бою готовий!». Про члена організації, кавалера медалі «За бойові заслуги», сержанта запасу Петра Андрійовича КОЛОСА (с.61-63).
«Різкий удар потряс машину...». Про члена організації, рядового запасу Петра Миколайовича КОМАНА (с.64-66).
«Життя врятував бронежилет». Про члена організації, рядового запасу Василя Петровича КОНІЩУКА (с.67-68).
«Без права на помилку». Про члена організації, кавалера медалі «За бойові заслуги», старшого сержанта запасу Івана Івановича КОРЖУКА (с.69-72).
«Був «очима» і «вухами» командира». Про члена організації, кавалера ордена «Червона Зірка» та медалі «За відвагу», старшини запасу Михайла Юрійовича КОЧЕРГАНА (с.73-31).
«Міцно за «баранку» тримайся шофер». Про члена організації, рядового запасу Михайла Михайловича ЛАЗОРЧУКА (с.75-78).
«Через свистіння осколків і стрекіт кулеметів». Про члена організації, молодшого сержанта запасу Миколу Дмитровича ЛУКАЧА (с.79-82).
«У тісній взаємодії з топографами». Про члена організації, рядового запасу Петра Юрійовича МАКСИМЮКА (с.83-84).
«Дружба». Вірш (с.85).
«Розрахунок – точний, вогонь – влучний». Про члена організації, сержанта запасу Миколу Миколайовича МАКСИМЮКА (с.86-89).
«Їхнього вогню боялися понад усе». Про члена організації, сержанта запасу Василя Михайловича МИРОНЮКА (с.90-91). «Коли прозвучала команда «До бою!». Про члена організації, сержанта запасу Миколу Дмитровича МИХАЙЛЮКА (с.92-94).
«Не губився навіть під загрозою смерті». Про члена організації, рядового запасу Михайла Онуфрійовича МОРОЩУКА (с.95-99).
«Рахунок бойовим сутичкам не вів». Про члена організації, кавалера медалі «За бойові заслуги», рядового запасу Василя Олексійовича ОЛЕКСЮКА (с.100-102).
«Ініціативно, рішуче». Про члена організації, сержанта запасу Василя Васильовича ПОЛЮКА (с.103-104).
«Ремонтував техніку під ворожим прицілом». Про члена організації, старшого сержанта запасу Василя Юрійовича РИБЧУКА (с.105-107).
«Афган болить в його душі». Про члена організації, рядового запасу Миколу Дмитровичу РИБАЛЬЧУКА (с.28-31).
«І досі не вірить, що вижив у тій війні». Про члена організації, сержанта запасу Дмитра Миколайовича РОКІЩУКА (с.110-113). «Скрізь міни, туман і чорний дим». Про члена організації, кавалера ордена «Червона Зірка» та медалі «За бойові заслуги» молодшого сержанта запасу Богдана Петровича РОМАНОВСЬКОГО (с.114-116).
«Його нагорода говороить сама за себе». Про члена організації, кавалера медалі «За бойові заслуги» сержанта запасу Ігоря Михайловича САЙНЮКА (с.117-118).
«Долаючи радіоперешкоди». Про члена організації, кавалера медалі «За бойові заслуги», сержанта запасу Василя Андрійовича СЕМЕНЮКА (с.119-120).
«Долаючи радіоперешкоди». Про члена організації, рядового запасу Володимира Івановича СІНІТОВИЧА (с.121-124).
«Кулемети не знали затримки при стрільбі». Про члена організації, сержанта запасу Івана Васильовича СОКОЛОВСЬКОГО (с.1125-127).
«Кухар-кулеметник? Це круто». Про члена організації, сержанта запасу Михайла Дмитровича СПІНЗАКА (с.128-130).
«І власний захист був їм головним болем». Про члена організації, рядового запасу Юрія Петровича ТАНАСІЙЧУКА (с.131-133).
«Трубопровід його життя». Про члена організації, сержанта запасу Петра Івановича ЧЕРНІВЧАНА (с.134-136).
«Хай буде Світло", - сказав монтер». Про члена організації, рядового запасу Валерія Васильовича ЧУРАКА (Помер 6 серпня 2014 року) (с.137-138).
«Чому все не так, наче все, як завжди: те ж саме небо над головою, той же ліс і та сама вода, тільки він не вернувся із бою» (с.139).
«Життя, як спалах». Про кавалера ордена «Червона Зірка» (нагороджений посмертно), рядового Василя Дмитровича ЗУЗЯКА (с.140-147).
«Вічність». Вірш. Любов КРАСНИК (с.Красник) (с.148).
«Дороги Афгану». Вірш. Тарас СТЕФАНЮК (с.Красник) (с.149).
«.. А Вам болять ті рани». Вірш (с.149).
Тільки цифри (с.150-153).
Вони пішли із життя у мирний час (с.154):
1.Кавалер медалі «За відвагу», старший сержант Василь Іванович АРТИМЧУК (втопився) (с.155);
2.Рядовий Іван Іванович ВАТАМАНЮК (помер) (с.155);
3.Рядовий Микола Онуфрійович ГОЖДЯК (помер) (с.156);
4.Молодший сержант Микола Іванович ГРИМАЛЮК (помер) (с.156);
5.Рядовий Іван Дмитрович ДЯЧУК (в серпні 1994 року пропав безвісти в Польщі) (с.155);
6.Рядовий Василь Дмитрович ІВАНЮК (помер) (с.157);
7.Рядовий Ілля Степанович ФЕДОРЧАК (помер) (с.157);
8.Старший сержант Василь Дмитрович ЧЕРКАВСЬКИЙ (помер) (с.158);
9.Кавалер медалі «За бойові заслуги», прапорщик Юрій Михайлович ЮРИНЮК (помер) (с.158).
«Прощавай, Афганістан». Вірш (с.159).
«Ми ТАМ були!». Вірш (с.160).
«Реквієм воїнам Верховинщини». Вірш (с.161).
Пам'ятник загиблим воїнам-«афганцям» в м.Киїєві. (с.162).
«Єгиптяни»-інтернаціоналісти» (с.163):
1.Кавалер медалі «За бойові заслуги», рядовий запасу Василь Петрович ШЕКЕРЯК (с.164);
2.Кавалер медалі «За бойові заслуги», рядовий запасу Микола Федорович ТИМОФІЙЧУК (помер) (с.165);
Грамота Президії Верховної Ради СРСР «Воїну-інтернаціоналісту» (с.166).
Післямова. З повагою Анатолій БАЖУРА (с.168).
Фотофакти. Світлини про Афганістан та сучасність. 11 штук (с.169-173).
Зміст (с.174-175).
«ВЕРХОВИНЦІ В АФГАНСЬКІЙ ВІЙНІ».
Чорно-білі світлини. 160 світлин.
Хроніка афганських подій та діяльності організації. (с.1-175).
БАЖУРА Анатолій Миколайович (с.176).
ВЕРХОВИНЦІ В АФГАНСЬКІЙ ВІЙНІ (с.176).
Літературне оброблення С.П.УРСОВ (с.176).
Технічний редактор В.В.ВОРОТНІКОВ.
Обкладинка І.О.СКОБЄЛЄВ.
Коректор О.Ю.ГАЙВОРОНСЬКИЙ.
Комп'ютерний набір О.Ю.ГАЙВОРОНСЬКИЙ.
Комп'ютерне верстання І.О.СКОБЄЛЄВ, А.А.ЖУБЕР.
Формат 84х108 1/16.
Умовний друкований аркуш 12.,5.
Тираж 520 примірників.
Замовлення №07/2014.
Друкарня «ЮКС».
м.Коломия, Івано-Франківська область, проспект Грушевського, 94.
Тел.роб.: (03433) 3-87-54,моб.тел.: 067-7788541.
Е-mail: Yuks@i.ua