Орден «За мужність» ІІ ступеня:
Орден «За мужність» ІІ ступеня – державна нагорода України – орден, який надається для відзначення військовослужбовців, працівників правоохоронних органів та інших осіб за особисті мужність і героїзм, виявлені при рятуванні людей, матеріальних ціннсотей під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, у боротьбі зі сзлочинністю, а також в інших випадках при виконанні військового, службового, гроимадського обов'язку в умовах, пов'язаних з ризиком для життя.
Автор знаків ордена – художник Микола Лебідь.
Історія нагороди:
–29 квітня 1995 року Указом Президента України Л.Д.Кучми №340/95 засновані відзнаки Президента України «За мужність» –зірка «За мужність» і хрест «За мужність». Указом також затверджені Положеня та опис відзнак. Того ж дня була заснована відзнака Президента України «Іменна вогнепальна зброя»;
–21 серпня 1996 року Указом Президента України Л.Д.Кучми №720/96 заснована відзнака Президента Украни –орден «За мужність» І, ІІ, ІІІ ступеня. Указом також затверджені Статут відзнаки та опис знаків ордена. До нагородженя орденом «За мужнісь» були прирівняні особи, нагороджені відзнакою Президента України «За мужність» –зіркою «За мужність» та хрестом «За мужність»; припинено подальше нагородження відзнаками Президента України «За мужність»;
–16 березня 2000 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про державні нагороди України», у якому була встановлена державана нагорода України – орден «За мужність» І, ІІ, ІІІ ступеня. Було установлено, що дія цього Закону поширюється на правовідносини, пов'язані з нагородженням осіб, нагороджених відзнаками Президента України до набрання чинності цим Законом. Рекомендовано Президентові України привести свої Укази у відповідність з цим Законом.
До нагороджених орденом «За мужність» прирівнюються особи, нагороджені відзнаками Президента України –зіркою «За мужність», хрестом «За мужність» (засновані 29 квітня 1995 року), які у зв'язку з цим визнаються кавалерами ордена «За мужність», зберігаючи право на носіння вречених їм відзнак. У зв'язку із встановленням у 1996 році ордена «За мужність» припинено нагородження відзнаками Президента України – зіркою «За мужність» і хрестом «За мужність».
Нагородження ветеранів.
Указом Президена України Л.Д.Кучми №1329/99 від 14 жовтня 1999 року з нагоди 55-ої річниці визволення України від фашистських загарбників, за мужність і самовідданість, виявлені в боротьбі з фашизмом у роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років було постановлено нагородити відзнакою Президента України – орденом «За мужність» осіб рядового, сержантського та старшинського складу – учасників бойових дій у Великій Вітчизняній війні.
Указом Президента України Л.Д.Кучми №1314/2003 від 18 листопада 2003 року на доповнення Указу №1328/99 було постановлено нагородити орденом «За мужність»:
–партизанів і підпільників – учасників бойових дій у Великій Вітчизняній війні;
Указом Президента України В.А.Ющенка №161/2006 від 28 лютого 2006 року була поширена чинність Указу №1329/99 щодо нагородженя орденом «За мужність»:
–учасників бойових дій у війні 1945 року з імперіалістичною Японією;
Статут відзнакми Президента України – ордена «За мужність»:
–орденом «За мужність» нагороджуються громадяни України, а також іноземні гроадяни та особи без громадянства;
–нагородження орденом «За мужність» здійснюється Указом Президента України;
–орден «За мужність» має три ступені. Вищим ступенем є І ступінь. Нагродження орденом проводиться послідовно, починаючи з ІІІ ступеня;
–нагороджений орденом «За мужність» будь-якого ступеня іменується кавалером ордена «За мужність»;
–орден «За мужність» І ступеня має знак ордена – хрест і зірку ордена, а ІІ і ІІІ ступеня – тільки знак ордена;
–позбавлення ордена «За мужність» може бути проведено Президентом України у разі засудження нагородженого за тяжкий злочин – поданням суду на підставі та в порядку, встановленосу законодавством;
–орден «За мужність» вручає Президент України або за його уповноваженням Голова Верховної Ради України та його заступники, Прем'єр-Міністр України, Перший Прем'єр-Міністр України, віце-прем'єр-міністри України, Голова Верховного Суду України, Голова Конституційного Суду України, Генеральний прокурор України, Голова комісії з державних нагород України при Президентові України, керівник відповідного міністрества, іншого центрального органу виконавчої влади, Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голова Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, голова обласної, Київської, Севастопольської міської адміністрації, командувач відповідного військового формування;
–нагороження орденом «За мужність» може бутипроведено посмертно. У разі нагородження особи орденом «За мужність» посмертно нагородні знаки та орденська книжка відповідного ступеня ордена передається сім'ї нагородженого.
Послідовність розміщення знаків державної нагороди ордена «За мужність»:
–знак ордену «За мужність» І ступеня – на шийній стрічці після знаку ордену «Богдана Хмельницького» І ступеня;
–знак ордену «За мужність» ІІ, ІІІ ступенів – на лівому боці грудей після знаку ордену «Героїв Небесної Сотні»;
–зірка ордену «За мужність» І ступеня – на лівому боці грудей нижче нагород на колодках (стрічках) після зірки ордену «За заслуги» І ступеня.
Нагороджені орденом «За мужність» ІІ ступеня: