ЗАГИБЛІ ТА ПОМЕРЛІ
при виконанні інтернаціонального обов'язку в Афганістані
з Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області
_________________________________________________________________________________________________________________
1.Прапорщик АГАМІРЗОЄВ Латіф Аріф-огли. Помер від захворювання 1 листопада 1984 року.
Народивася 2 грудня 1959 року в селі Хадирли Агдамського району Азербайджанської РСР в селянській сім'ї. Азербайджанець.
Дружина, син та дочка проживають в місті Івано-Франківську.
До призову на військову службу навчався в школі.
До Збройцних Сил СРСР призваний 00.001970 року Агдамським РВК Азербайджанської РСР. Закінчив школу прапорщиків.
У червні 1982 року відправлений в Афганістан.
Під час проходження військової служби в Афганістані тяжко захворів і був направлений на ліквання у Московський військовий госпіталь, де і помер 1 листопада 1984 року.
Похований на кладовищі села Хадирли Агдамського району Азербайджанської РСР.
_________________________________________________________________________________________________________________
2.Рядовий БАЗИЛЕВИЧ Олег Іванович. Помер від ран 27 вересня 1985 року.
Народився 16 жовтня 1965 року в місті Івано-Франківську вробітничій сім'ї. Українець.
Батьки проживають у місті Івано-Франківську.
До призову на військову службу Івано-Франківське СПТУ №13.
В Збройні Сили СРСР призваний 2 жовтня 1984 року Івано-Франківським МВК.
У квітні 1985 року відправлений в Афганістан.
Розвідник-снайпер.Приймав участь у бойових діях.
26 вересня 1985 року в складі розвідувальної групи неочікувано вийшов на групу моджахедів. В жорсткій схватці з більш численою групою противника був поранений, але продовжував бій. Після отимання другого поранення втратив свідомість.
За мужність та відвагу нагороджений орденом «Червона Зірка» (посмертно).
Похований на кладовищі села Вовчинець Івано-Франківської міської ради.
________________________________________________________________________________________________________________
3.Майор БАРАКОВ Сергій Михайлович. Загинув 14 лютого 1986 року.
Народився 10 березня 1946 року в місті Бучач Івано-Франківської області (записаний як дитина, котру підкинули до роддому). Росіянин.
Дружина померла. Один син проживає в місті Івано-Франківську. Дргуий в місті Києві.
До призову в Збройні Сили навчався в школі.
В Збройних Силаїх СРСР з 1 вересня 1964 року. Закінчив Ленінградське вище артилерійське командне училище.
У сепні 1985 року направлений в Афганістан.
Командир мотострілецького батальйону. Приймав участь у бойових діях.
14 лютого 1986 року під час супроводу колони отримав смертельне поранення в голову.
За мужність та відвагу нагороджений орденом «Червона Зірка» (посмертно).
Похований на Лісному кладовищі міста Києва.
_________________________________________________________________________________________________________________
4.Капітан ГРУЗИН Костянтин Іванович. Загинув 23 грудня 1985 року.
Народився 7 березня 1957 року в селі Борове Харківської області. Українець.
Батьки проживають в місті Івано-Франківську.
До призову на військову службу навчався в школі.
В Збройних Силах СРСР з 1 серпня 1975 року. Закінчив Хмеьницьке вище артилерійське командне училище.
У травні 1985 року відправлений в Афганістан.
Командир артилерійської батареї.Приймав участь у бойових діях.
Проявив себе вимогливим, вольовим офіцером. 23 грудня 1985 року пропав безвіти. Лише 17 січня 1986 року його тіло знайдено в місті Кабул.
За мужність та відвагу нагороджений орденом «Червоного Прапора» (посмертно).
Похований на Центральному кладовищі міста Івано-Франківська (с.Чукалівка).
________________________________________________________________________________________________________________
5.Молодший сержант КАЗИМИРІВ Геннадій Петрович. Помер від ран 25 лютого 1982 року.
Народився 8 листопада 1962 року в місті Мокиївка Донецької області в робітничій сім'ї. Українець.
Мати проживає в місті Івано-Франківську.
До призову на військову службу навчався в школі.
В Збройні Сили СРСР призваний 15 листопада 1980 року Івано-Франківським МВК.
У травні 1981 року відправлений в Афганістан.
Кулеметник. Приймав участь у бойових діях.
Мотострілецький взвод, в якому він проходив службу 25 лютого 1982 року супроводжував колону бензоналивників. Продвигаючись по маршруту колона попала під обстіл противника. Казимирів Г.П. відкрив по противнику вогонь, але при цьому отримав смертельне пораненнявнаслідок якого помер.
За мужність та відвагу нагороджений орденом «Червона Зірка» (посмертно).
Похований на Центральному кладовищі міста Івано-Франківська (с.Чукалівка).
________________________________________________________________________________________________________________
6.Молодший сержант ЛАГОША Володимир Павлович. Загинув 1 листопада 1981 року.
Народився 16 березня 1960 року в місті Івано-Франківську в робітничій сім'ї.
Батьки проживають в місті Івано-Франківську.
До призову на військову службу працював наладником в Івано-Франківському локомотивно-ремонтному заводі.
В Збройні Сили СРСР призваний 1 квітня 1980 року Івано-Франківським МВК.
У липні 1980 року відправлений в Афганістан.
Радіотелеграфіст. Приймав участь у бойових діях.
За час проходження віськової служби в мотострілецьком полку проявив себе сміливим, добре підготовленим воїном. Відмінно волідв військовою спеціальністю, забезпечував надійний радіозв'язок командування з підлеглими під час бойових операцій. 1 листопада 1981 року загинув в результаті нещасливого випадку.
За мужність та відвагу нагороджений орденом «Червона Зірка» (посмертно).
Похований на Центральному кладовищі міста Івано-Франківська (с.Чукалівка).
_________________________________________________________________________________________________________________
7.Майор МАРКІН Микола Кузьмич. Загинув 28 січня 1980 року.
Народився 22 листопада 1944 року в селі Меленці Любарського району Житомирської області в селянській сім'ї. Українець.
Вдова, дочки і син проживають в місті Івано-Франківську.
До призову на військову службу працював трактористом в колгоспі.
В Збройних Силах СРСР з 19.12.1963 року. Закінчив офіцерські курси при Кииївському вищому технічному танковому училищі.
У грудні 1979 року відправлений в Афганістан.
Командир ремотно-відновлюваного батальйону. Приймав участь у бойових діях.
В короткі терміни організовував ремонт бойової техніки, яка вийшла зі строю. Загинув у бою 28 січня 1980 року.
За мужність та відвагу нагороджений орденом «Червона Зірка» (посмертно).
Похований на кладовищі села Меленці Любарського району Житомирської області.
________________________________________________________________________________________________________________
8.Рядовий МЕЛЬНИЧУК Ігор Михайлович. Загинув 13 вересня 1987 року.
Народився 8 серпня 1964 року в місті Івано-Франківську в робітничій сім'ї. Українець.
Батьки проживають в місті Івано-Франківську.
До призову на військову службу навчався в школі.
В Збройних Силах СРСР з 5 серпня 1981 року. Закінчив Тбіліське вище артилерійське командне училище.
У квітні 1986 року відправлений в Афганістан.
Командир взводу мінометної батареї. Приймав участь у бойових діях.
Загинув в бою 13 вересня 1987 року.
За мужність та відвагу нагороджений орденом «Червона Зірка» (посмертно).
Похований на Центральному кладовищі міста Івано-Франківська (с.Чукалівка).
________________________________________________________________________________________________________________
9.Майор МОСКОВЧУК Юрій Олексійович. 15 червня 1981 року не повернувся з бойового завдання.
Народився 25 травня 1947 року в місті Луганську в робітничій сім'ї. Українець.
Вдова і 2 дочки проживають в місті Івано-Франківську.
До призову на військову службу навчався в школі, працював на заводі. Закінчив авіацентр ДОСААФУ. Став пілотом.
В Збройних Силах СРСР з 00.00.1900 року. Закінчив Єйське вище авіаційне училище льотчиків імені Комарова.
У червні 1980 року відправлений в Афганістан.
Начальник папрашутної служби авіаційного полку. Приймав участь у бойових діях.
За час проходження віськової служби в авіаційному полку проявив себе сміливим, добре підготовленим льотчиком. Відмінно вололодів військовою спеціальністю. 15 червня 1981 року, під час бойового вильоту на «спарці», літак був збитий і впав в ущелину. Льотчики спустились на землю за допомогою парашутів. Його бойовий товариш попав у полон до моджахедів.
Похований на Центральному кладовищі міста Івано-Франківська (с.Чукалівка).
_________________________________________________________________________________________________________________
10.Прапорщик САВЕДЧУК Михайло Адамович. 21 грудня 1987 року помер внаслідок хвороби отриманої в Афганістані.
Народився 22 серпня 1949 року в селі Загвіздя Івано-Франкіської міської ради в селянській сім'ї. Українець.
Вдова, син і дочка проживають у місті Івано-Франківську.
До призову на військову службу навчався в школі, працював на заводі слюсарем, токарем.
В Збройних Силах СРСР з 00.00.1900 року. Закінчив Бнрдичівську школу прапорщиків.
У листопаді 1983 року відправлений в Афганістан.
Технік авіаційного полку. Приймав участь у бойових діях.
За час проходження віськової служби в авіаційному полку проявив себе сміливим, добре підготовленим спеціалістом.
За мужність та відвагу нагороджений медаллю «За бойові заслуги».
По поверненню з Афганістану, внаслідок хвороби (гепатиту), отриманої в Афганістані помер у Львівському військовому госпіталі після операції.
Похований на Центральному кладовищі міста Івано-Франківська (с.Чукалівка).
_________________________________________________________________________________________________________________
10.Полковник ЧЕРНОВ Ігор Іванович. Загинув 3 червня 1983 року.
Народився 4 жовтня 1938 року 1961 року в місті Тамбов РФ в сім'ї службовців. Росіянин.
Вдова проживає в місті Києві, мати і син - в місті Івано-Франківську.
До призову на військову службу навчався у Воронежському суворівському училищі.
В Збройних Силах СРСР з 26 вересня 1956 року. Після Воронежського суворівського училища закінчив Чернівецьке загальновійськове училище імені Фрунзе.
У червні 1981 року відправлений в Афганістан.
Радник командира і начальника штабу піхотної дивізії афганської армії. Приймав участь у бойових діях.
В ході бойової операції в провінції Кунар в складній бойовій обстановці особисто взяв під своє керування діями 34 піхотного полку 15 механізованої дивізії афганської армії. Проявив мужність, самообладання і високу військову доблесть та майстерність. 3 червня 1983 року в районі міста Кандагар був смертельно поранений в голову.
За мужність та відвагу нагороджений медаллю «За відвагу», орденом «За службу Батьківщині» ІІІ ступеня та орденом «Червоного Прапора» (посмертно)
Похований на Центральному кладовищі міста Івано-Франківська (с.Чукалівка).
________________________________________________________________________________________________________________
11.Старший лейтенант ЧУХІН Сергій Михайлович. Загинув 1 грудня 1984 року.
Народився 6 листопада 1957 року в місті Прилуки Чернігівської області в робітничій сім'ї. Росіянин.
Батьки померли. Вдова і син проживають в станиці Чернігівка Приморського краю РФ.
До призову на військову службу працював водієм.
В Збройних Силах СРСР з 5 серпня 1976 року. Закінчив Харківське вище військове авіаційне училище льотчиків.
У липні 1984 року відправлений в Афганістан.
Бортовий авіатехнік вертольоту Мі-24. Приймав участь у бойових діях.
Проявив себе сміливим та мужнім воїном., відмінно підготовленим військовим спеціалістом. В бойовівй обстановці діяв рішуче та холоднокровно.1 грудня 1984 року виконуючи бойове завдання по підтримці бойових дій наземних військ. Його вертольот був підбитий. Чухін С.М. загинув.
За мужність та відвагу нагороджений орденом «Червона Зірка» (посмертно).
Похований на Центральному кладовищі міста Івано-Франківська (с.Чукалівка).
_______________________________________________________________________________________________________________
12.Прапорщик ШІСТКО Геннадій Іванович. Помер від захворювання 5 лютого 1982 року.
Народився 4 травня 1938 року в місті Костянтинівка Донецької області в робітничій сім'ї. Українець.
Вдова і три сина проживають в місті Івано-Франківську.
До призову на військову службу навчався в школі.
В Збройні Сили СРСР призваний 1 квітня 1980 року Івано-Франківським МВК.
У червні 1980 року відправлений в Афганістан.
Начальник звукоозвучувальної станції . Приймав участь у бойових діях.
За час проходження віськової служби в 70 окремій мотострілецькій бригаді зарекомендував себе сміливим, добре військовослужбовцем. Відмінно володів військовою спеціальністю, забезпечував агітаційну роботу серед місцевого наслення в складі бойового загону пропаганди та агітації. 5 лютого 1982 року помер від невиліковної хвороби в Московському військовому госпіталі.
Похований на Центральному кладовищі міста Івано-Франківська (с.Чукалівка).
_________________________________________________________________________________________________________________
13.Старший лейтенант ЯРОШ Віталій Геннадійович. Загинув 26 червня 1982 року.
Народився 19 липня 1958 року в місті Москва в сім'ї службовців. Росіянин.
Мати проживає в місті Санкт-Петербург РФ.
До призову на військову службу навчався в школі.
В Збройних Силах СРСР з 31 серпня 1975 року. Закінчив Благовіщенське загальновійськове командне училище.
У лютому 1982 року відправлений в Афганістан.
Командир взводу. Приймав участь у бойових діях.
26 червня 1982 року взвод, яким командував Ярош В.Г. виконував бойове завдання по супроводу колони по маршруту Кабул-Гардез. На марші колону обстріляв противник. При відбитті нападу командир взводу вміло організував оборону і евакуацію поранених. Грамотно командував взводом і керував вогнем підлеглих. В цьому бою був двічі поранений. Помер на полі бою внаслідок втрати крові.
За мужність та відвагу нагороджений орденом «Червона Зірка» (посмертно).
Похований на Центральному кладовищі міста Івано-Франківська (с.Чукалівка).