ЗАГИБЛІ
при виконанні інтернаціонального обов'язку в Афганістані
з Коломийського району Івано-Франківської області
_________________________________________________________________________________________________________________
1.Рядовий АВЕР'ЯНОВ Олег Рудольфович. Помер від ран 12 вересня 1988 року.
Народився 26 липня 1968 року в місті Коломия Івано-Франківської області в робітничій сім'ї. Українець.
Батьки проживають в місті Коломия.
До призову на військову службу працював мотористом в Іллічевському порту Одеської області.
В Збройні Сили СРСР призваний 23 жовтня 1987 року Іллічівським МВК Одеської області.
У квітня 1988 року відправлений в Афганістан.
Розвідник-дальноміршик. Приймав участь у бойовиїх діях.
15 вересня 1988 року внаслідок необережного поводження зі зброєю був тяжко поранений і відправлений в госпіталь де і помер від отриманих поранень..
За мужність та відвагу нагороджений орденом «Червона Зірка» (посмертно).
Похований на міському кладовищі в місті Коломия Івано-Франківської області.
_________________________________________________________________________________________________________________
2.Рядовий ГАВРЕЦЬКИЙ Петро Михайлович. Помер внаслідок тяжкої хвороби 17 липня 1980 року.
Народився 2 червня 1961 року в селі Голосків Коломийського району Івано-Франківської області в селянській сім'ї. Українець.
Батьки проживають в селі Скопівка Коломийського району Івано-Франківської області.
До призову на військову службу працбвав в колгоспі імені Дзержинського.
В Збройні Сили СРСР призваний 26 червня 1979 року року Знаменським РВК Кіровоградської області.
У грудня 1979 року відправлений в Афганістан.
Стрілець мотострілецької роти. Приймав участь у бойових діях.
17 липня 1980 року помер в Ташкентському військовому госпіталі внаслідок тяжкої хвороби.
Похований на кладовищі села Пантазіївка Знаменського району Кіровоградської області.
________________________________________________________________________________________________________________
3.Молодший сержант ГНАТЮК Степан Анатолійович. Загинув 30 грудня 1981 року.
Народився 1 квітня 1962 року в селі П'ядики Коломийського району Івано-Франківської області в селянській сім'ї. Українець.
Мати проживає в селі П'ядики Коломийського району Івано-Франківської області.
До призову на військову службу працював трактористом у колгоспі умені Степана Мельничука Коломийського району.
В Збройні Сили СРСР призваний 23 листопада 1980 року року Коломийським ОМВК Івано-Франківської області.
У травня 1981 року відправлений в Афганістан.
Навідник гармати.Приймав участь у бойових діях.
30 грудня 1981 року під час бойової операції, виконуючи обов'язки командира гармати, зі своїм розрахунком прикривав рух колони, котра виходила з небезпечної прострілюваної зони. В бою розрахунок гармати подавив 3 вогневі точки противника, але Гнатюк С.А. при цьому був смертельно поранений.
За мужність та відвагу нагороджений орденом «Червона Зірка» (посмертно).
Похований на кладовищі села П'ядики Коломийського району Івано-Франківської області.
________________________________________________________________________________________________________________
4.Майор ГОРОБЕЦЬ Сергій Анатолійович. Загинув 24 лютого 1986 року.
Народився 15 грудня 1955 року в місті Коломия Івано-Франківської області в сім'ї службоців. Українець.
Вдова проживає в місті Луганську, батьки та дочка в місті Івано-Франківську.
До призову на військову службу навчався в школі.
В Збройні Сили СРСР з 1 вересня 1973 року року. Закінчив Київське вище загальновійськове командне училище.
У вересні 1985 року відправлений в Афганістан.
Командир парашутно-десантного батальйону. Приймав участь у бойових діях.
При веденні бойових дій в одному з уїздів проовінції Нангархар 24 лютого 1986 року отримав бойове завдання по блокувангню виходів з ущелини. Під час видвигання до ущелини підрозділ був зупинений сильним вогнем противника. Горобець С.Г. вміло керуючи своїми підлеглими, організував відбиття нападу противника, але сам в цьому бою загинув, підірвавшись на міні.
За мужність та відвагу нагороджений орденом «Червона Зірка» та орденом «Червоного Прапора» (посмертно).
Похований на кладовищі селі Черніїв Тисменицького району Івано-Франківської області.
________________________________________________________________________________________________________________
5.Сержант КОЗЬМЕНКО Микола Васильович. Загинув 31 серпня 1980 року.
Народився 26 березня 1960 року в місті Сарань Карагандинської області Казахської РСР в селянській сім'ї. Росіянин.
Мати проживає в селі Печеніжин Коломийського району Івано-Франківської області.
До призову на військову службу працював на Печеніжинському мебельному комбінаті Коломийського району Івано-Франківської області.
В Збройні Сили СРСР призваний 6 травня 1979 року року Коломийським ОМВК Івано-Франківської області.
У грудні 1979 року відправлений в Афганістан.
Командир відділення. Приймав участь у бойових діях.
Проявив себе сміливим, рішучим та мужнім воїном. Вміло командував відділенням. 31 серпня 1980 року загинув у бою.
Похований на кладовищі села Печеніжин Коломийського району Івано-Франківської області.
_________________________________________________________________________________________________________________
6.Молодший сержант КОМАРОВ Іван Миколайович. Загинув 4 травня 1981 року.
Народився 29 жовтня 1960 року в селі Биківка Щигровського району Курської області РФ в робітничій сім'ї. Росіянин.
Мати проживає в станиці Речушка Іркутської області РФ, сестра – в місті Коломия Івано-Франківської області.
До призову на військову службу працював на будівництві Олімпійського комплексу в місті Москва.
В Збройні Сили СРСР призваний 25 квітня 1980 року року Тимірязевським РВК міста Москви.
У листопаді 1980 року відправлений в Афганістан.
Командир танка. Приймав участь у бойових діях.
14 травня 1981 року під час бою в провінції Баміан зі зброї танка, яким командував Комаров І.М., була знищена вогнева точка противника. В цьому бою він отримав смертельне поранення.
За мужність та відвагу нагороджений орденом «Червона Зірка» (посмертно).
Похований на кладовищі селі Воскресінці Коломийського району Івано-Франківської області.
________________________________________________________________________________________________________________
7.Молодший сержант ЛАСІЙЧУК Василь Васильович. Загинув 25 грудня 1983 року.
Народився 14 грудня 1963 року в селі Нижній Вербіж Коломийського району Івано-Франківської області в с елянській сім'ї. Українець.
Мати проживає в селі Нижній Вербіж Коломийського району Івано-Франківської області.
До призову на військову службу навчався в Коломийському СПТУ №10 Івано-Франківської області.
В Збройні Сили СРСР призваний 20 вересня 1982 року року Коломийським ОМВК Івано-Франківської області.
У квітні 1983 року відправлений в Афганістан.
Командир мотострілецького відділення. Приймав участь у бойових діях.
Проявив себе самовідданим воїном. 25 грудня 1983 року мотострілецька рота, в якій він служив, вела бій. Разом з відділення Ласійчук В.В. відбивав атаку противника. В ході бою, уміло керуючи діями підлеглих, був тяжко поранений. Від отриманих ран помер на руках товаришів.
За мужність та відвагу нагороджений орденом «Червона Зірка» (посмертно).
Похований на кладовищі селі Нижній Вербіж Коломийського району Івано-Франківської області.
________________________________________________________________________________________________________________
8.Капітан МЕНЗЮК Василь Петрович. Загинув 6 липня 1984 року.
Народився 5 січня 1942 року в місті Горлівка Донецької області в робітничій сім'ї. Українець.
Син і дочка проживають в місті Коломия Івано-Франківської області.
До призову на військову службу працював інструктором-методистом Донецького обласного управління культури.
В Збройних Силах СРСР з 22 листопада 1961 року. Закінчив екстерном Полтавське військове політичне училище.
У серпні 1983 року відправлений в Афганістан.
Начальник клубу окремого вертольотного полка. Приймав участь у бойових діях.
Приймав участь в бою 6 липня 1984 року. Знаходячись на борту вертольоту Мі-6, знищив 2 вогневі точки противника. Вертольот був збитий моджахедами, внаслідок чого і загинув Манзюк В.П.
За мужність та відвагу нагороджений орденом «Червона Зірка» (посмертно).
Похований на кладовищі міста Коломия Івано-Франківської облаcті.
_________________________________________________________________________________________________________________
9.Рядовий МОЧЕРНЮК Михайло Іванович. Загинув 19 березня 1986 року.
Народився 25 листопада 1964 року в селі Мишин Коломийського району Івано-Франківської області в селянській сім'ї. Українець.
Батьки проживають в селі Мишин Коломийського району Івано-Франківської області.
До призову на військову службу навчався в Коломийському СПТУ №10.
В Збройні Сили СРСР призваний 12 травня 1984 року Коломийським ОМВК Івано-Франківської області.
У листопаді 1984 року відправлений в Афганістан.
розвідник-санітар. Приймав участь у бойових діях.
19 березня 1986 року приймав участь в бойовій операції в провінції Нангархар. Під сильним вогнем протиивника надавав допомогу пораненим товаришам. В ході бою, побачивши, що офіцерові загрожує смертельна небезпека, закрив його грудьми. Загинцув, вражений автоматною чергою.
За мужність та відвагу нагороджений орденом «Червоного Прапора» (посмертно).
Похований на кладовищі села Мишин Коломийського району Івано-Франківської області.
_________________________________________________________________________________________________________________
10.Рядовий ПАЛАГІЦЬКИЙ Володимир Михвйлович. Загинув 30 січня 1984 року.
Народився 5 січня 1964 року в селі Гвіздець Коломийського району Івано-Франківської області в селянській сім'ї. Українець.
Батьки проживають в селі Гвіздець Коломийського району Івано-Франківської області.
До призову на військову службу навчався в Чернівецькому залізнично-дорожньому технікумі.
В Збройні Сили СРСР призваний 23 вересня 1983 року Городенківським ОМВК Івано-Франківської області.
У листоаді 1983 року відправлений в Афганістан.
Кулеметник Приймав участь у бойових діях.
В складі групи 30 січня 1984 року виконував бойове завдання. Противник, виявивши видвигання наших військ , відкрив вогонь. В бою, що зав'язався, Палагіцький В.М. діяв сміливо та самовідтврджено. Виніс із поля бою трьох поранених товаришів, і зайняши вигідну вогневу позицію особисто вивів зі строю двож моджахедів, але при перестрілці був смертельно поранений в голову.
За мужність та відвагу нагороджений орденом «Червона Зірка» (посмертно).
Похований на кладовищі села Гвіздець Коломийського району Івано-Франківської області.
_________________________________________________________________________________________________________________
11.Рядовий РОГОВИЧ Роман Петрович. Загинув 16 серпня 1985 року.
Народився 30 вересня 1963 року в місті Архангельськ РФ в сім'ї службовців. Українець.
Батьки померли.
До призову на військову службу навчався в Івано-Франківському СПТУ №5.
В Збройні Сили СРСР призваний 14 листопада 1983 року Івано-Франківським МВК.
У березні 1984 року відправлений в Афганістан.
Розвідник-санітар. Приймав участь у бойових діях.
Ризикуючи життямнадавав першу медичну допомогу пораненим товаришам. 16 серпня 1986 року загинув у бою в провінції Кунар.
За мужність та відвагу нагороджений орденом «Червона Зірка» (посмертно).
Похований на кладовищі села Ворона Коломийського району Івано-Франківської області.
________________________________________________________________________________________________________________
12.Рядовий СТЕПАНЮК Микола Степанович. Загинув 9 червня 1980 року.
Народився 21 травня 1960 року в селі Воскресінці Коломийського району Івано-Франківської області в робітничій сім'ї. Українець.
Батьки проживають в селі Воскресінці Коломийського району Івано-Франківської області.
До призову на військову службу закінчив Коломийське СПТУ та працював у колгоспі села Воскресінці Коломийського району Івано-Франківської області..
В Збройні Сили СРСР призваний 12 листопада 1979 року Коломийським ОМВК Івано-Франківської області.
У лютому 1980 року відправлений в Афганістан.
Кулеметник Приймав участь у бойових діях.
В бою 8 червня 1980 року діяв сміливо та самовідтверджнно, особисто знищив 2 вогневі точки противника. Загинув вражений кулею противника.
За мужність та відвагу нагороджений орденом «Червона Зірка» (посмертно).
Похований на кладовищі села Восресінці Коломийського району Івано-Франківської області.
_________________________________________________________________________________________________________________
13.Капітан ФІЛІПОВ Олександр Миколайович. Загинув 19 жовтня 1988 року.
Народився 29 травня 1954 року в селі Городище Нижньокамського району Татарської АРСР РФ в робітничій сім'ї. Росіянин.
Вдова і доньки проживають в місті Коломия Івано-Франківської області.
До призову на військову службу навчався в школі.
В Збройних Силах СРСР з 31 липня 1973 року. Закінчив Казанське вище командне танкове училище.
У вересні 1983 року відправлений в Афганістан.
Помічник начальника бронетанкової служби дивізії. Приймав участь у бойових діях.
Діючи в складі групи по супроводу колони автомобілів по маршруту Шинданд-Кушка, 19 жовтня 1983 року був смертельно поранений при відбитті нападу противника.
За мужність та відвагу нагороджений орденом «Червона Зірка» (посмертно).
Похований на кладовищі селі Кармали Нижньокамського району Татарської АРСР РФ.