ГОТЕЛІ В СНЯТИНСЬКОМУ РАЙОНІ.
Снятинський район (Снятинщина) є частиною Покуття.
Лівобережна Снятинщина – це в основному сільськогосподарські угіддя, переліски, розлогі поля, західна частина – підкарпатський простір з буковими, дубовими змішаними лісами.
Через район проходять транзитні міжнародні автошляхи.
Районний центр – Снятин, старовинне покутське місто.
До стародавніх поселень району належать також Балинці (1462 рік), Заболотів (1579 рік), Рудники (др. пол. XV ст.), Стецева (1472 рік).
Серед видатних мешканців Снятинщини – письменник-новеліст Василь Стефаник (він жив і творив у с.Русів), народний художник В.Касіян, письменниця, публіцистка і громадська діячка, перша українська феміністка Н.Кобринська (Озаркевич), композитор і педагог Р.Сімович, поет і художник П.Мельник (Петро Голота).
Місто Снятин.
Снятин – районний центр – розташований на лівому березі р.Прут.
Перші історичні згадки про Снятин датуються 1158 роком в Іпатіївському літописі. Назва міста походить від імені його власника воєводи Костянтина (Коснятина) Сірославовича, боярина при дворі галицького князя Ярослава Осмомисла.
У 1448 році місто отримало магдебурзьке право і поступово перетворилося на важливий торгівельний центр зі щорічними ярмарками.
Снятин був розташований на кордоні з Молдовою, тому на цьому шляху діяла головна митниця.
Розвиткові ремесел сприяли вірмени, які почали заселяти місто з 1628 року, а розвиткові сільського господарства – німці, які прибули з Баварії, Бадена, Вюртемберга, Нассау в 1777-1787 роках. У XVI-XVII ст. Снятин неодноразово потерпав від татарських набігів.
Готельно-ресторанний комплекс «Едельвейс».
В центрі міста Снятин, 100 км від обласного центру Івано-Франківськ, 50 м від траси Н-10.
Новий триповерховий готельний комплекс на 8 номерів (16 місць).
На першому поверсі – ресторан на 112 місць, бар, на другому поверсі – хол з м'якою частиною і телевізором.
Поруч є ще один готель з рестораном та сауною.
Двомісний (6 номерів) – двоспальне або 2 односпальні ліжка, телевізор, холодильник (з міні-баром), шафа для одягу, столовий посуд, санвузол (туалет, умивальник, душ). В одному номері є додаткові місця – розкладний диван.
Номери третього поверху – мансардні.
Водопостачання: холодна та гаряча постійно. Люкс (2 номери) – просторий однокімнатний номер, двоспальне ліжко, телевізор, холодильник (з міні-баром), шафа для одягу, столовий посуд, санвузол (туалет, умивальник, душ).
Опалення: автономне водяне.
Водопостачання: холодна та гаряча постійно. Люкс (2 номери) – просторий однокімнатний номер, двоспальне ліжко, телевізор, холодильник (з міні-баром), шафа для одягу, столовий посуд, санвузол (туалет, умивальник, душ).
Опалення: автономне водяне.
Зручний асфальтований під'їзд.
Готель «Лагуна».
У центрі міста Снятина, 100 км від обласного центру м. Івано-Франківськ, 50 м від траси Н-10.
Триповерховий готельний комплекс на 4 номери (13-15 місць).
На першому поверсі є кафе, літня тераса, сауна з басейном, на другому – вітальня з м'якою частиною.Опалення: автономне водяне.
Двомісний (3 номери) – двоспальне ліжко, телевізор, холодильник, шафа для одягу, необхідний посуд, санвузол (туалет, умивальник, душова кабіна), балкон. Один номер – більший за площею.
Двомісний (3 номери) – двоспальне ліжко, телевізор, холодильник, шафа для одягу, необхідний посуд, санвузол (туалет, умивальник, душова кабіна), балкон. Один номер – більший за площею.
Тримісний (1 номер) – двоспальне та односпальне ліжка, телевізор, холодильник, шафа для одягу, необхідний посуд, санвузол (туалет, умивальник, душова кабіна), балкон.
Люкс (2 номери) – диван або м'який куток, журнальний столик, телевізор, шафа для одягу, двоспальне ліжко, санвузол (туалет, умивальник, душова кабіна, в іншому – роздільний санвузол (туалет, умивальник, біде; окремо ванна). В одному з номерів є холодильник. Меблі та інтер'єр виготовлені з натурального дерева.
Люкс (2 номери) – диван або м'який куток, журнальний столик, телевізор, шафа для одягу, двоспальне ліжко, санвузол (туалет, умивальник, душова кабіна, в іншому – роздільний санвузол (туалет, умивальник, біде; окремо ванна). В одному з номерів є холодильник. Меблі та інтер'єр виготовлені з натурального дерева.
Водопостачання: холодна та гаряча постійно.
Зручний асфальтований під'їзд.
Зручний асфальтований під'їзд.
Селище місько типу Заболотів.
Заболотів – селище міського типу, розташоване на лівому березі Пруту, на відстані 80 км від обласного центру Івано-Франківськ та за 20 км від районного центру Снятин.
Через селище проходить залізниця Івано-Франківськ–Чернівці.
Перша згадка про Заболотів, згідно запису Коломийської земельної книги, датується 1455-м роком. У спеціальному земельному акті багатий шляхтич Павло Преславський зробив вічний поділ батьківських і матірних добрів між шляхтичем Іваном, своїм братаничем і своїми братаницями: Варварою, дружиною Івана Заржецького, Софією, дружиною Клеопи із Млодович, Катериною, дружиною Миколи Кермановського з такою умовою, що шляхтичеві Іванові, своєму братаничу, виділив у вічному поділі село в Коломийському окрузі Ільниче (нині с.Іллінці), Варварі подарував села Тулуків та Олешків, а Софії – місто Заболотів.
Варто відвідати: Римо-католицький костел Пресвятої Трійці (1902 рік), N 48.46696 E 25.28160, Хасидський цвинтар, N 48.47045 E 25.28913, Пам'ятник Манеса Шпербера. Манес Шпербер (12.12.1905 рік - 05.02.1984 рік) – видатний єврейський філософ і письменник. Народився і дитинство провів у Заболотові. У своїх спогадах «Господні водоноси» описав нелегке життя єврейської громади селища (релігійні почуття, звичаї, спілкування з українцями тощо).
Село Русів.
Центр сільської ради з населенням більше 1100 осіб розташований за 8 км від районного центру Снятина та біля 2 км від траси Снятин–Городенка.
Перша письмова згадка про поселення датується 1443 роком.
Назва походить від імені ватажка Рус, чиї загони боролися проти нападників. Відомо, що 1622 році в тутешні ліси втекли мешканці сусіднього села Стецева, які постраждали від нападу татар.
Найбільш відоме село іменами письменників Василя Стефаника, Івана Федорака та Тараса Мигаля. У 1968 р. у Русові відбулися зйомки до фільму «Камінний хрест» за однойменним твором Василя Стефаника. Варто відвідати: Церква Різдва Пресвятої Богородиці (1885 рік), дерев'яна, N 48.51729 E 25.51981, Музей, садиба та могила Василя Стефаника, Кімна-музей Івана Федорака.