ГОТЕЛІ У ВЕРХОВИНСЬКОМУ РАЙОНІ.
 
     Район утворено у 1966 році. Районний центр – селище Верховина. 
До найдавніших поселень відносяться села Красноїлля (стара назва Дідушкова річка), Довгополе, Криворівня. 
Верховинський район – єдиний адміністративний район області, 
який повністю розташований на території карпатської гірської системи, 
в межах Гуцульських Карпат (Чивчини, Чорногора, Гринява). 
По Чивчинському хребту довжиною 45 км проходить державний кордон з Румунією.
Селище Верховина.
Селище Верховина – до 1962 року називалось Жаб'є. 
Розташоване на річці Чорний Черемош (притока Черемошу), за 31 км від залізничної станції Ворохта. 
Населення – 5,9 тисячі осіб.Перша письмова згадка про поселення Жаб'є датуєтьcя 1424 роком, 
коли воно з монастирем на річці Рибниця (теперішнє місто Косів) було передане литовським князем Свидригайлом в дар місцевому багачу Владу Драгосимовичу. Існує легенда, що першим поселенцем в долині Чорного Черемоша був Жабка, 
від якого і одержало назву колишнє Жаб'є. 
За іншою версією, тут в заболоченій долині річки водилось багато жаб, звідки і пішла назва поселення.
Готель «Гердан-Верховина».
У селищі Верховина, 1 км від центру селища, 200 м від траси. 
Зручний під'їзд – асфальтована дорога.
Готель «Верховель».
У селищі Верховина, поряд з трасою Татарів – Кам'янець-Подільський (Р-24), 
4 км до гірськолижного витягу у селі Ільці.
 Зручний під'їзд – асфальтована дорога.
Гостинний двір «Повниця».
У центрі селища Верховина, 150 м від траси, 4 км від села Ільці, 30 км від Ворохти. 
 Зручний під'їзд – асфальтована дорога.
Мотель «Пивовар».
У селищі Верховина, 2 км до центру, поряд з трасою Татарів–Кам'янець-Подільський, 
3 км до гірськолижного витягу у селі Ільці. 
 Зручний під'їзд – асфальтована дорога.
Гостинний двір «Водограй Карпат».
У селищі Верховина, 1,2 км від траси та центру селища. 
Гостинний двір розташований під горою, поруч – ліс, 
водоспад, в якому влітку можна купатися.
 Зручний під'їзд – грунтова дорога.
Готель «Zlata».
У селищі Верховина, 800 м від центру, 100 м від траси Татарів–Кам'янець-Подільський (Р-24), 
3 км до гірськолижного витягу у селі Ільці. 
 Зручний під'їзд – асфальтована дорога.
Готель «Три сини».
У селі Замагора, 8 км від центру селища Верховина та траси Ворохта–Верховина–Косів. 
Під'їзд – грунтова дорога.
Готель «Україночка».
У центрі селища Верховина, 150 м від автовокзалу. 
Зручний під'їзд.
Котедж «5 вершин».
У селищі Верховина, 2 км від центру, траси Татарів – Кам'янець-Подільський (Р-24) 
та найближчого гірськолижного витягу. 
Зручний під'їзд – асфальтована дорога.
Окрім готелей в селищі Верховина 
є понад 70 приватних садиб для прийому туристів і відпочиваючих.
 
Село Бистрець. 
Бистрець – невелике гуцульське село з населенням 362 особи. 
Перша згадка про село датується 1893 роком.
 
Садиба «У Хацюків».
У селі Бистрець, 19 км до районного центру – смт Верховина. 
14 км від траси. Під'їзд – грунтова дорога.
Садиба «Гостинна хата».
У центрі селі Бистрець, 11 км до траси Татарів-Верховина-Косів 
та до найближчого витягу у села Ільці. Під'їзд – грунтова дорога.
 
Село Білоберізка. 
Одне з найбільших сіл району розташоване на лівому березі річки Черемош.
Площа території – 20 км². Населення – більше 1600 осіб.
Білоберізка розташована на відстані 33 км від районного центру – Верховини.
Початок історії села датується XVII cт.
Варто відвідати Церкву Покрови Пресв. Діви Марії (1844 рік).
 
Садиба «Хата різьбяра».
Біля центральної дороги села Білоберізка, 32 км до Верховини, 4 км від траси Вижниця-Верховина, 
близько 17 км до найближчого витягу у ТОК «Сокільське». 
Поблизу ліс та річка, в якій влітку можна купатися.
 
Село Буковець. 
На перевал Буковець через гору Ґреґіт село Волова – присілок Ротундул – гора Ротило – гора Ґреґіт – урочище Бубки – гора Чорний Ґрунь – гора Ігрець – перевал Буковець Тривалість: 7-8 год. 
Довжина маршруту: 18 км, перепад висот – 680 м. 
Маршрут починається  у Воловій і через присілок Ротундул пролягає до гір Ротило (1483 м) та Ґреґіт (1472 м), далі – через урочище Бубки та гори Чорний Ґрунь (1388 м) та Ігрець (1312 м) веде до перевалу Буковець в однойменному селі. 
 
Гостинний двір «Краса Карпат».
У селі Буковець, 3 км від Буковецького перевалу, 18 км від Косова та Верховини, 
20 км до найближчого витягу у Косові чи Верховині. 
Зручний під'їзд – асфальтована дорога.
Садиба «Плай».
У селі Буковець, 3 км від Буковецького перевалу і 800 м від траси Верховина – Косів (Р-24). 
Під'їзд – грунтова дорога, ускладнена для легкових автомобілів.
Садиба «Лісова хатка».
У центрі села Буковець, 15 км від селища Верховина, поруч з трасою Верховина–Косів. 
Під'їзд – асфальтована дорога.
 
Село Верхній Ясенів. 
Невелике гуцульське село, розташоване на відстані 12 км від районного центру Верховина, за 45 км від залізничної станції Ворохта, в долині річки Чорний Черемош. Засноване 1686 року. 
У 1922 році відоме під назвою Ясенів Горішній, а 1922 році – село Ясенів-Гурний. 
Уродженець села І.Бойчук після загибелі Олекси Довбуша очолив у 1745 році рух карпатських опришків. 
Загін Бойчука брав участь у гайдамацькому русі на Правобережній Україні. 
Багато місцевих жителів – різьбярі по дереву й металу. 
Туристична інфраструктура в селі слабо розвинена, є кілька приватних садиб. 
Щороку в кінці червня у Верхньому Ясенові відбувається фолькльорне свято «Проводи на полонину».
 
Гостинний двір «Згарда».
У центрі села Верхній Ясенів, неподалік від траси Верховина – Косів. Зручний під'їзд.
Двоповерховий будинок, на другому поверсі – 5 номерів та кімната відпочинку в гуцульському стилі. 
У триповерховому будинку поруч – 3 дворівневі люкси. 
На території є колиба на 70 місць, дитячий майданчик, альтанка, мангал.
Гостинний двір Палійчуків.
В центрі села Верхній Ясенів, 3 км від повороту на Косів.
Садиба «Лісова квітка».
У селі Верхній Ясенів, 50 м від траси Верховина–Косів, 10 км від смт. Верховина. 
Зручний під'їзд – асфальтована дорога.
Садиба «Біля Черемоша».
У центрі села Верхній Ясенів, 9 км від районного центру селища Верховина, 12 км до гірськолижних витягів. 
Під'їзд – грунтова дорога.
Садиба «Печіще».
У селі Верхній Ясенів, 500 м від траси, 3 км від центру, 9 км від Верховини. 
Біля лісу.
 
Село Верхній Ясенів. 
Невелике гуцульське село, розташоване на відстані 12 км від районного центру Верховина, за 45 км від залізничної станції Ворохта, в долині річки Чорний Черемош. Засноване 1686 року. 
У 1922 році відоме під назвою Ясенів Горішній, а 1922 році – село Ясенів-Гурний. 
Уродженець села І.Бойчук після загибелі Олекси Довбуша очолив у 1745 році рух карпатських опришків. 
Загін Бойчука брав участь у гайдамацькому русі на Правобережній Україні. 
Багато місцевих жителів – різьбярі по дереву й металу. 
Туристична інфраструктура в селі слабо розвинена, є кілька приватних садиб. 
Щороку в кінці червня у Верхньому Ясенові відбувається фолькльорне свято «Проводи на полонину».
 
Гостинний двір «Згарда».
У центрі села Верхній Ясенів, неподалік від траси Верховина – Косів. Зручний під'їзд.
Двоповерховий будинок, на другому поверсі – 5 номерів та кімната відпочинку в гуцульському стилі. 
У триповерховому будинку поруч – 3 дворівневі люкси. 
На території є колиба на 70 місць, дитячий майданчик, альтанка, мангал.
Садиба «Лісова квітка».
У селі Верхній Ясенів, 50 м від траси Верховина–Косів, 10 км від смт. Верховина. 
Зручний під'їзд – асфальтована дорога.
Садиба «Біля Черемоша».
У центрі села Верхній Ясенів, 9 км від районного центру селища Верховина, 
12 км до гірськолижних витягів. 
Під'їзд – грунтова дорога.
Гостинний двір Палійчуків.
В центрі села Верхній Ясенів, 3 км від повороту на Косів.
Садиба «Печіще».
У селі Верхній Ясенів, 500 м від траси, 3 км від центру, 9 км від Верховини. 
Біля лісу.
 
Село Волова. 
Невелике село у Верховинському районі, належить до Кривопільської сільської ради. 
Населення становить близько 200 осіб.
Садиба «Волова».
У селі Волова, 12 км від Верховини, 7 км до найближчого гірськолижного витягу у с.Ільці. 
Зручний під'їзд – шутрована дорога.
 
Село Дземброня. 
Село Дземброня (до 2009 р. Берестечко) має статус гірського населеного пункту, який розташований на території 843 га, має протяжність 10 км. В селі налічується 112 дворів, в яких проживає 245 осіб. Відноситься до Бистрецької сільської ради. Дземброня – одна з історичних складових назви села Берестечко (Берестецька Дземброня), яке було перейменовано у 1946 р. (назва Берестечко не прижилася у місцевих жителів та чисельних туристів).За легендою назва села виникла після того, як польські жовніри шукали в околицях дочку пана, яка загубилася в лісі, та кричали «Ґдзє Броня?». Серед інших версій походження – угорське слово «dzsemborin», яке перекладається як «святкування». Згідно цієї версії у день літнього сонцестояння на горі Вухатий камінь, яка розташована неподалік села, мольфари приносили жертву богам – зарізали білого бика. З довоєнних часів мальовниче село Дземброня привертало до себе увагу. Тут бували і творили відомі письменники Леся Українка та Василь Стефаник. Саме урочище Дземброня надихнуло художника і режисера зі світовим іменем Сергія Параджанова на зйомки найвідомішої української кінострічки «Тіні забутих предків».У селі збереглася давня культура, самобутні національні традиції, унікальні звичаї та обряди, які по-своєму сприяють розвитку туристичного потенціалу краю. На південний захід від села на потоці Мунчель (впадає у річку Дземброню) можна побачити каскади водоспадів, які мають назву Дзембронські (інший варіант – Смотрицькі). Загальна висота перепаду води – близько 100 м, висота найвищого каскаду – 10 м.З полонин Степанський та Косарище, розташованих на північ над селом, у добру погоду відкривається мальовничий вигляд Чорногірського хребта. Дземброня є також місцем початку пішоходних маршрутів  на Чорногірський хребет.
База відпочинку «Білий слон».
У селі Дземброня (раніше – Берестечко), 9 км від траси Татарів–Верховина–Косів, на березі річки Чорний Черемош, неподалік від підніжжя гори Піп Іван Чорногірський (обсерваторія), гір Смотрич, Дземброня. 
Під'їзд – грунтова дорога.
Садиба «Дземброня».
У селі Дземброня (колишня назва Берестечко), біля підніжжя гір Піп Іван (обсерваторія), Смотрич, Дземброня. 
Неподалік є річка Чорний Черемош. 
Під'їзд до садиби – ускладнений.
Садиба «Над річкою».
У селі Дземброня (колишня назва Берестечко), 10 км від траси Татарів–Верховина–Косів. 
Неподалік є річка Чорний Черемош, біля підніжжя гір Піп Іван (обсерваторія), Смотрич, Дземброня. 
Під'їзд до садиби ускладнений для легкових автомобілів.
Садиба «Біля річки».
У селі Дземброня, 15 км від селища Верховина, 9 км від траси та гірськолижних витягів у селі Ільці. 
Зручний під'їзд – грунтова дорога.
Садиба «Гуцульська тайстра».
У селі Дземброня, 15 км до Верховини, 150 м від дороги, 9 км до гірськолижного витягу. 
Під'їзд – грунтова дорога.
Садиба «Олегова хата».
У селі Дземброня (колишня назва Берестечко), 10 км від траси Татарів–Верховина–Косів. 
Неподалік є річка Чорний Черемош, біля підніжжя гір Піп Іван (обсерваторія), Смотрич, Дземброня. 
Під'їзд до садиби – ускладнений.
Садиба «Ксеня».
У центрі села Дземброня, 50 м від дороги та 9 км до гірськолижного витягу. 
Зручний під'їзд – грунтова дорога.
Садиба «Незбудка».
У селі Дземброня, 15 км від селища Верховина, 9 км від траси та гірськолижних витягів у селі Ільці. 
Під'їзд – грунтова дорога.
Садиба «Шафран».
У селі Дземброня (колишня назва Берестечко), 12 км від траси Татарів–Верховина–Косів. 
Неподалік є річка Чорний Черемош, біля підніжжя гір Піп Іван (обсерваторія), Смотрич, Дземброня. 
Під'їзд – грунтова дорога.
Садиба «Роксолана».
На початку села Дземброня, 7 км від траси Татарів–Верховина. 
Під'їзд – грунтова дорога, до котеджу не можливий.
 
Село Зелене. 
Село Зелене було засновано в кінці XIX ст. Населення становить 815 осіб. Є центром сільської ради.
В Зеленому збереглася дерев'яна церква Усікновення глави Йоана Предтечі (1872 рік), яка відома своїм іконостасом.
Садиба «Червога рута».
У центрі села Зелене, поряд з річкою Черемош. 
Під'їзд – грунтова дорога.
Садиба «Роса лісу».
У центрі села Зелене, у лісовій зоні, 200 м від автомобільної дороги та річки Черемош. 
Під'їзд – грунтова дорога.
Садиба «Гомін Карпат».
У селі Зелене, 2 км від центру, поряд з річкою Черемош. 
Під'їзд – грунтова дорога, на подвір'я садиби – неможливий.
Садиба «Пісня Черемоша».
У селі Зелене, поряд з річкою Черемош. 
Під'їзд – грунтова дорога.
Садиба «Берда».
У селі Зелене, 9 км від центру села 19 км від районного центру селища Верховина. 
Зручний під'їзд – грунтова дорога.

 

ГОТЕЛІ У ВЕРХОВИНСЬКОМУ РАЙОНІ.
(п р о д о в ж е н н я)
 
Село Ільці. 
Ільці – достатньо велике гуцульське село, розташоване поруч з районним центром Верховиною, 
в долині річки Чорний Черемош.  Утворене у 1741 році. 
Туристична інфраструктура в селі слабо розвинена, є приватний витяг, кілька кафе і багато приватних садиб. Але любителі активного відпочинку можуть знайти для себе заняття – збір грибів і ягід влітку, катання на лижах взимку, походи в гори і катання на конях цілий рік.
Комплекс відпочинку «Верховина».
У селі Ільці, 1 км від траси, 7 км від Верховини, 
біля підніжжя гори Запідки з гірськолижним підйомником. 
Зручний під'їзд.
Гостинний двір «У Кулика».
У селі Ільці, 1300 м від траси Татарів – Косів, 26 км від Ворохти, 
45 км від гірськолижного курорту Буковель. 
Зручний під'їзд.
Окрім готелей в селі Ільці 
є понад 30 приватних садиб для прийому туристів і відпочиваючих.
 
Село Красник. 
Красник – невелике гуцульське село, розташоване за 8 км від районного центру – Верховини. 
Офіційна дата утворення – 1947 р.
Село лежить у долині річки Чорний Черемош. 
Навколо Красника – вкриті лісом гори.
Туристична інфраструктура в селі слабо розвинена, 
є лише один слаломний спуск і кілька приватних садиб.
Садиба «Кичера».
У селі Красник, 7 км від селища Верховина, 1 км від траси Татарів–Верховина. 
Зручний під'їзд – грунтова дорога.
Садиба «Сонячна заграва».
У селі Красник, 7 км від селища Верховина, 2 км від траси, 400 м до найближчого витягу. 
Зручний під'їзд – шутрована дорога.
Садиба «Карпатські барви».
У селі Красник, 7 км від селища Верховина, 
2 км від траси, 200 м від найближчого витягу. 
Біля річки, поблизу лісу. 
Зручний під'їзд – шутрована дорога.
Садиба «Кринта».
У селі Красник біля селища Верховина, 100 м від дороги, 4 км від траси. 
Під'їзд – грунтова дорога.
«Довбушева садиба».
У селі Красник, 5 км від селища Верховина, 3 км від траси, 
2 км від найближчого витягу у селі Ільці. 
Біля потічка, поблизу лісу. 
Зручний під'їзд – шутрована та грунтова дорога.
Садиба «Анничка».
У селі Красник біля селища Верховина, 3 км від траси. 
Під'їзд – грунтова дорога.
 
Село Красноїлля. 
Красноїлля  – невелике гуцульське село, розташоване на відстані 
24 км від районного центру  Верховина, 
утворене в 1649 р. на березі річки Дідушкова. 
Навколо села – вкриті лісом гори.
 
Туристично-відпочивальний комплекс «Сяйво карпат».
У селі Красноїлля, 9 км від траси Верховина – Косів, 
20 км до центру селища Верховина та найближчого гірськолижного витягу. 
Під'їзд – грунтова дорога.
Садиба «Чарівна Марічка».
У селі Красноїлля, 7 км від траси Верховина–Косів. 
Під'їзд – грунтова дорога.
 
Село Кривопілля. 
Кривопілля  – невелике гуцульське село, розташоване на відстані 16 км від районного центру Верховина та 18 км від залізничної станції Ворохта, в долині річки Чорний Черемош. Перша згадка про це село під назвою Криво Поле датується 1899 роком. У 1958 році перейменовано на Кривопілля. Навколо села – вкриті лісом гори. Туристична інфраструктура в селі слабо розвинена, є кілька приватних садиб.
 
Садиба «Лісова хата».
У селі Кривопілля, на висоті майже 1000 м над рівнем моря, 
в лісі. 800 м від траси.
Садиба «Відпочинок у Карпатах».
У селі Кривопілля, 14 км до селища Верховина, 
3 км до гірськолижного витягу у селі Ільці, поруч з трасою Татарів–Верховина. 
Під'їзд – асфальтована дорога.
Садиба «Гірська мелодія».
У центрі села Кривопілля, неподалік від траси Татарів–Верховина, 
15 км від селища Верховина. 
Зручний під'їзд – грунтова дорога.
Садиба «Гуцульська оселя».
У селі Кривопілля, біля Кривопільського перевалу, 
на висоті 1100 м над рівнем моря, 500 м від траси, 100 м від лісу. 
Під'їзд — шутрована дорога.
Садиба «Живе джерело».
У селі Кривопілля, 1 км від центру села, 
15 км від районного центру селища Верховини, 
поруч з трасою Татарів–Верховина. 
Зручний під'їзд – асфальтована дорога.
Садиба «Закло».
У центрі села Кривопілля, поруч з трасою Татарів–Верховина, 
15 км від селища Верховина. 
Зручний під'їзд – асфальтована дорога.
Гостинний дім  «Кам.Ін».
У селі Кривопілля, біля Кривопільського перевалу, 
800 м від траси Татарів–Верховина. 
Під'їзд – шутрована дорога.
Садиба  «Карпатський дзвін».
У селі Кривопілля, 1,5 км від траси, 
14 км від Верховини, в лісі, біля річки. 
Зручний під'їзд – шутрована дорога.
Садиба  «Кострича».
У селі Кривопілля, 300 м від центру села, 200 м від траси, 
15 км від селища Верховини. 
Зручний під'їзд – асфальтована дорога.
Садиба  «Чарівна гуцулочка».
У селі Кривопілля, 14 км до селища Верховина, 
10 км до гірськолижного витягу у селі Ільці, 
200 м від траси Татарів–Верховина. 
Під'їзд – грунтова дорога (для легкових автомобілів ускладнений).
 
Село Криворівня. 
Криворівня розташована у долині ріки Чорний Черемош, 7 км від районного центру Верховини. Перша письмова згадка датується 1719 роком. Назва походить від форми рівнини, на якій розміщене село і яка має форму дуги. Це село відоме в Україні, в першу чергу, завдяки видатному українському письменнику, політичному і громадському діячу Іванові Франку. Іван Якович за запрошенням відомого фольклориста Гуцульщини Володимира Гнатюка вперше приїжджає в Криворівню ще у кінці позаминулого століття. Місця тамтешні йому настільки подобаються, що він обирає Криворівню для свого постійного літнього відпочинку і приїздить сюди майже щоліта зі сім'єю протягом 12-ти років. В.Гнатюку вдалося перетворити маловідоме тоді гірське село на «літню столицю» української культури. У Криворівні відпочивали також Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Гнат Хоткевич, Василь Стефаник, Марко Черемшина, Костянтин Станіславський та багато інших. Саме тут написав Коцюбинський повість «Тіні забутих предків», а через півстоліття зняв свій відомий фільм з такою ж назвою Сергій Параджанов. Далеко не всі знають, що тут, у присілку Грушівка, ще до початку Першої світової війни мав свою віллу Михайло Грушевський, який згодом став першим Президентом України. На жаль, автентична будівля не збереглась (згоріла в 1914 році), у наш час її відбудовано і створено музей. Саме духовно-культурний феномен цього українського села разом з особливістю його рельєфу, що має форму гірського амфітеатру, відзначив В.Гнатюк, назвавши Криворівню «Українськими Афінами».
 
В селі Криворівня 
є понад 20 приватних садиб для прийому туристів і відпочиваючих.
 
Село Рівня.
Село Рівня з населенням більше 550 осіб розташоване на площі 0,4 км² на берегах річки Чорний Черемош.
До районного центру Верховини – майже 16 км, 
до обласного Івано-франківська – 123 км.
 
Садиба  «Дзвіна».
На межі сіл Верхній Ясенів та Рівня, 200 м від дороги, 
15 км від центру селища Верховина.
Під'їзд до садиби неможливий. Поряд – річка та ліс.
 
Село Стеблі.
Перша згадка про село в історичних джерелах датується 1731 роком. З 1956 по 1993 роки носило назву Стебнів. Населення – майже 750 осіб. Стебні – гірське село, центральна частина якого розміщена по обидва боки річки Білий Черемош, а більша – високогорні присілки. Тут жив відомий умілець гри на гуцульській флоярі Г.Бельмега (Рубанів), який майстерно виконував гуцульські мелодії. Горяни шанують його нарівні із славними скрипалями: Гавицем, Могуром і Шкапою.
 
Готель  «Кам'яний рай».
У селі Стебні, 400 м від дороги, 10 км від траси Ворохта–Верховина–Косів. 
Зручний під'їзд.
 
Село Устеріки.
Село Устеріки – центр сільської Ради, розкинулося на берегах річок Білого Черемошу і Чорного Черемошу, за 18 км від районного центру та 67 км від залізничної станції Заболотів. Населення – біля 800 осіб. Через село проходять автомобільні шляхи на Чернівці, Кути і до верхів’я річки Білий Черемош, аж до кордону з Румунією. Жителі села брали участь в опришківському русі. В Устеріках бував Олекса Довбуш. До загону Бойчука входив Кочерганюк з Устеріків. У 1812 році тут опришків очолював О.Недоходюк, у 1816 році – С.Бельмега. 
 
Садиба  «Файна садиба».
Біля центральної дороги села Устеріки, 25 км до Верховини, 
близько 10 км до найближчого витягу на г. Сокільська. 
Поблизу ліс та річка, в якій влітку можна купатися. 
Зручний під'їзд – асфальтована дорога.
 
Село Явірник
.Порівняно молоде село (1903 рік заснування) розташоване на одному з берегів річки Чорний Черемош,
 за 25 км від районного центру Верховини. 
На площі 10 кв.км проживає майже 300 осіб.
Донедана село йменувалося «Шибене», – дорожній знак з таким написом можна побачити й тепер.
 
Садиба  «Аліна–Марія».
У селі Явірник (присілок Шибене), 25 км від траси Татарів–Верховина–Косів, 
22 км до гірськолижного витягу. 
Під'їзд – грунтова дорога.