БОГОРОДЧАНСЬКИЙ РАЙОН
(Районний центр - смт Богородчани)
Богородчанський район - район України у центральній частині Івано-Франківської області.
Утворений в 1939 році.
Районний центр: смт Богородчани.
Населення: 70 120 осіб (на 01.08.2013 року).
Площа району: 799 кв.км.
Густота населення: 87,2 особи на км.кв.
Селищні ради: 2.
Сільські ради: 30.
Селищ міського типу: 2.
Селищ: 1.
Сіл: 38.
Межує з Тисменицьким, Надвірнянським, Рожнятівським і Калуським районами та Закарпаттям.
У фізико-географічному плані територія району неоднорідна і поділяється на три ландшафтні зони: рівнинна, передгірська та гірська.
Його найвища точка - гора Велика Сивуля, що має висоту 1836 м.
Історія Підгірського краю сягає глибокої давнини.
В результаті розкопок на території села Старуні виявлено десять стоянок первісних людей.
Проживали на території району племена часів трипільської культури (середини 4 - кінця 3 тисячоліття до нашої ери.
Рештки городищ давньокиївського періоду поблизу сіл Грабовець і Горохолино показують, що в перших століттях нашої ери тут жили слов′янські племена білих хорватів.
Згідно з першими писемними згадками найстарішими поселеннями є Грабовець, Жураки, Монастирчани, Підгір'я (колишня назва Ляхівці), Старуня.
В Галицько-Волинському літописі згадується про поселення Краснопіль (нинішній Солотвин).
ПРИРОДНІ РЕСУРСИ.
Район багатий на різноманітні природні ресурси. Тут є поклади таких корисних копалин, як нафта, природний газ, кухонна сіль, озокерит, торф а також будівельні матеріали (гравій, камінь), гідромінеральні, лісові і рекреаційні ресурси. Загальна площа лісів становить 41,3 тис. га., що становить 52% площі району.
ІСТОРИКО КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ ІМЕНІ ФЕДАНКА.
Адреса: Івано-Франківська область, Богородчанський район, смт Солотвин, вул.Грушевського, буд.4.
Заснований в 1958 році вчителем-краєзнавцем О.А.ФЕДАНКОМ, який зібрав сотні цікавих експонатів з археології краю, нумізматики, етнографії, побуту та ремесел.
Це один з найкращих народних музеїв області, влаштований у двоповерховій будівлі в центрі Солотвина.
МАНЯВСЬКИЙ МУЗЕЙ ПРИРОДИ.
Це один з найкращих народних музеїв області, влаштований н.а місцевості смт Манява.
Створений Манявський скит ще в 1608 році відомими айфонівцями Йовом КНЯГИНИЦЬКИМ (якому зараз тут встановлено меморіал) та Іваном ВИШЕНСЬКИМ (не всі джерела погоджуються з цією думкою).
Це місце завжди було молитовним, спокійним та захисним. Адже ченці чи просто бажаючі будь-коли мали змогу прийти сюди, щоб помолитися і навіть захиститися від нападів татар і турків. Така можливість була завдяки тому, що скит збудований оборонного типу – захищений муром із трьома вежами.
Свого часу монастир отримав від Константинопольського патріарха Грамоту Ставропігії, яка означала, що скит став незалежним і підпорядковувався лише Константинополю.
Прославився та утвердив свою особливість Манявський скит грандіозною, як на той час, бібліотекою стародруків і чудовим іконостасом, який виконав Йов КОНДЗЕЛЕВИЧ. А ще, за достовірними джерела, тут похований гетьман Іван ВИГОВСЬКИЙ (за його ж проханням). Із 1980 року тут відкрито історико-архітектурний музей, а з 1998 року - Манявський Хресто-Воздвиженський чоловічий монастир.
Майже за кілометр від Манявського скиту є місце очищення від скверни, місце для молитви – «Блаженний камінь». Кажуть, багато віків із цього каменя витікала, цілюща вода, тож зараз тут б’є цілюще джерело. Це ще одна особливість Манявського скиту.
Аналогів такого музею-скиту більше немає ніде на Україні. Це дуже гарне та щире місце, тут спокійно й дихаєш природою.
Вартість входу на територію скиту – безкоштовно.
Графік роботи: з 8:00 год. до 20:00 год.
Вихідний день – понеділок.
Щоб дістатися власним транспортом потрібно від івано-Франківська їхаи через Лисець, Богородчани до села Гвіздець, поворот праворуч, далі село Маркова, поворот ліворуч.
Потягом ж можна доїхати до станції Надвірна, що за 25 кілометрів від села Манява, що і є поряд скиту.
Телефони: +38 (03471) 68-0-37; моб.: (096) 838 72 38; (097) 700 29 26. Електронна адреса: afon.if.ua@gmail.com.
ДЗВИНЯЦЬКИЙ МУЗЕЙ ІСТОРІЇ ЛІСОКОМБІНАТУ.
Адреса: Івано-Франківська область, Богородчанський район, с.Дзвиняч.
Відкритий в 1984 році вчителем-краєзнавцем О.А.ФЕДАНКОМ, який зібрав сотні цікавих експонатів з археології краю, нумізматики, етнографії, побуту та ремесел.
Це один з найкращих народних музеїв області, влаштований у двоповерховій будівлі в центрі Солотвина.
МУЗЕЙ ЕТНОГРАФІЇ І ПОБУТУ СЕЛА САДЖАВИ.
Адреса: Івано-Франківська область, Богородчанський район, с.Саджава, вул.Шкільна.
Відкритий в 1988 році.
Експозиція музею розміщена у 9-ти кімнатах і нараховує понад трьох тисяч експонатів, зібраних у селі СаджавПрацює музей за такими розділами:
1.Історії виникнення села. Народні легенди про заснування села. Походження його назви. 2.Карта села. Розміщення селянських і громадських садиб та будівель. План жилого будинку. Будівельний та покрівельний матеріал. 3.Родовід. Походження прізвищ. 4.Інтерєр житла с.Саджава кінця ХІХ-початку ХХ ст. 5.Землеробська техніка: -знаряддя обробітку ґрунту: -знаряддя молотьби; -знаряддя віяння; -знаряддя розмелювання зерна; -знаряддя приготування кормів для худоби; -реманент для упрягання коней і худоби. 6.Щедрі дари землі Саджавської. Їжа селян. Хліб. 7.Мисливство. 8.Рибальство. 9. Бджільництво. 10.Речі побуту. 11.Деревообробні промисли села. 12.Вироби з металу. 13.Плетіння з металу. 14.Плетіння з кори, лози, соломи. 15.Штучні квіти. 16.Писанкарство. 17.Вишивка села. 18.Свята та обряди. Усна народна творчість. 19.Спортивні досягнення. 20.Молодіжні організації. 21.Церковно-релігійне життя. 22.Учнівські вироби.
В одному із залів музею, де представлено інтер’єр жилої кімнати, усе пройняте не просто духом минувшини, а якимось колисково-родинним теплом: і постіль з соломи, на якій м’яко і здорово спати; піч, величезна скриня в куті з святковим одягом та інше.
Різні музичні інструменти: сопілка, скрипка, цимбали, бубон, ситко, мандоліна, бандура, гітара, губна гармошка, баян, перше радіо, грамофон.
Надзвичайно цікаві експонати - свідоцтва про освіту, які давали за Австрії, Польщі, під час німецької окупації.
Тут також представлені групові фотографії усіх випускників Саджавської середньої школи. Музей став візитною карткою школи, села, району, області. У музеї постійно проводиться велика просвітницька робота. Він став центром обміну досвідом з багатьма педагогічними колективами Львівщини, Тернопільщини, Тисменицького, Надвірнянського, Долинського, Калузького і Богородчанського району. У музеї постійно проводяться екскурсії, зустрічі з цікавими людьми. На сьогодні в ньому побувало біля 12 тис. відвідувачів. Для учнів школи тут проводяться змістовні уроки, які збагачують душу і серце високими і глибокими почуттями. Після відвідування музею учні виконують творчі роботи, а ставши студентами вузів – пишуть реферати, курсові роботи. Налагоджено тісну співпрацю з районним відділом культури, при допомозі якого випущено DVD диск та буклет про музей, який включено в один із маршрутів культурно - пізнавального туризму.
Режим роботи: за поперед попередньою домовленістю з відвідувачами.
Т У Р И З М
МАНЯВСЬКИЙ ВОДОСПАД.
Неподалік шумить один із найкрасивіших в Українських Карпатах Манявський водоспад. Висота його досягає бл. 20 метрів.
ГРЯЗЕВИЙ ВУЛКАН.
У селі Старуня є грязевий вулкан та сольова криниця. Старунський вулкан заявив про себе у 1977 році, коли в Румунії стався землерус, поштовхи якого були відчутні і на Прикарпатті. Тоді ж на північній околиці села відбувся зсув ґрунту, що утворив невелику долину з озерцем. Відтоді вулкан не заспокоюється, дихаючи через десятки міні-кратерів. Науковці мають декілька пояснень причин виникнення цього геологічного дива. За однією з гіпотез, вулкан утворився на так званій антиклінальній складці, тобто випуклій структурі, яка має кілька розломів земної кори. І тому завдяки певним фізико-хімічним процесам, що проходять на глибині 600-1000 метрів, відбуваються виверження грязей, мінеральної води, розсолів. Тут також утворюються сполуки свинцю, цинку, є прояви новітньої тектоніки, молодих рухів земної кори. За перших сім років ця територія піднялася на один метр. І загалом, на думку вчених, маємо наочний геологічний музей, природну лабораторію процесів сучасного мінералоутворення. Це місце за своєю оригінальністю, комплексом геологічних явищ, а також за науковою цінністю, не має аналогів у світі.
МАНЯВСЬКИЙ СКИТ.
На території району, поблизу с. Маняви, знаходиться пам'ятка архітектури XVII ст. – Манявський скит, який заснований у 1606 р. Й.КНЯГИНИЦЬКИМ, вихованцем Афонського монастиря. Скит мав до 200 ченців і десятки підпорядкованих монастирів у Галичині, на Буковині та у Молдавії. В 1748 році Скит від Константинополя одержав ставропігію, тобто став самоврядувальним і незалежним. У 1612 р. споруджена Хрестовоздвиженська церква. Припускається, що у Скиті похований гетьман України І.ВИГОВСЬКИЙ. Скит Манявський – аскетичний чоловічий монастир східного обряду (український Афон), визначний осередок духовності, культури і мистецтва України. Це святе місце з цілющою джерельною водою у мальовничому карпатському міжгір'ї з оздоровлюючим мікрокліматом. Зараз це відреставрований ансамбль кам'яних і дерев'яних споруд, обгороджених високою кам'яною стіною з вежами і бійницями – вдалий синтез гірського рельєфу і фортифікаційних забудов. Саме тут було створено шедевр українського сакрального живопису Богородчанський іконостатс, виконаний 1698-1705 р.р. Йовом КОНДЗЕЛЕВИЧЕМ. Відстань від Івано-Франківська – 60 км.
АРХІТЕКТУРНІ ПАМ'ЯТНИКИ.
У Богородчанському районі Івано-Франківської області на обліку перебуває 29 пам'яток архітектури.
ВІДОМІ ЛЮДИ.
На Богородчанській землі творили або народилися відомі діячі:
Антін Могильницький (1811-1873р.р.) – поет, автор поеми «Скит Манявський»;
Юліан Целевич (1843-1892р.р.) – автор праці «Історія Скита Манявського»;
Михайло Петрушевич (1868-1895р.р.) – письменник;
Олексій Заклинський (1819-1881р.р.) – автор «Записок пароха Старих Богородчан»;
Іван Капущак (1807-1868р.р.) – посол до Віденського парламенту;
Модест Сосенко (1875-1861р.р.) – художник;
Яцків Михайло Юрійович (1873-1861р.р.) – класик української літератор.