СНЯТИНСЬКИЙ РАЙОН.
(Районний центр – м.Снятин)
Снятинський район – район України на південному сході Івано-Франківської області та розташований на Східноєвропейській платформі.
Районний центр: м.Снятин. За 54 км від обласного центру.
Населення: 65 409 осіб (на 01.02.2016 року).
Площа району: 600 кв.км.
Густота населення: 110,2 осіб на км.кв.
Мыськы ради: 1.
Селищні ради: 1.
Сільські ради: 31.
Міст: 1.
Селищ міського типу: 3.
Сіл: 47.
Район утворений в 1940 році.
На півночі район межує з Городенківським районом, на південному заході та на заході з Косівським та Коломийським районами Івано-Франківської області. На північному сході, сході та південному сході межує з Кіцманським та Вижницькими районами Чернівецької області.
Географія. Розташування. Територія Снятинщини, як і всього Прикарпаття у минулому була вкрита Галицько-Бассарабським морем. І тільки близько 50 млн років тому, внаслідок тектонічного підвищення земної кори, вода стекла в басейн сучасного Чорного моря. Трохи згодом, 15 млн років тому, через загальне потепління клімату почали танути південний і карпатський льодовики. Останній і утворив нинішнє русло ріки Прут. Почало створюватися «обличчя» сучасного суходолу.
Снятинський район належить до Верхньопрутсько-Дністровського фізико-географічного району. Лежить на т.зв. Прутсько-Черемоській височині та на Коломийсько-Снятинській рівнині.
Край лежить у лісостеповій ландшафтній зоні. У структурі земель переважають сільськогосподарські угіддя. У районі розорано 64% земель. Природна трав'яниста рослинність тут збереглася тільки на крутих схилах, в долинах річок, по ярах і балках. Ліси розміщені, головним чином, на непридатних для сільськогосподарського використання угіддях. Вони, в основному, дубові та грабово-дубові. Є значні масиви чорноземів опідзолених, вилугованих, малогумусних карбонатних чорноземів.
Провідне місце в економіці Снятинщини займає виробництво зерна і цукрових буряків, м'ясо-молочне тваринництво.
Районний центр – місто Снятин. Поверхня його хвиляста, перевищення висот становить 110 м. Тут є поклади гіпсо-ангідриту, гіпсу, глин. Пересічна температура січня – 4,9°, липня +18,7°. Опадів 620 мл. на рік. Площа земельних насаджень 36 га. В межах міста є 4 заповідні зони місцевого значення. Найвищі висоти: Снятин – 273, Кулачин – 238 , Залуччя – 212, Микулинці – 209 м понад рівнем моря.
За 5 км від райцентру проходить залізниця Львів–Чернівці. До обласного центру 107 км шосейним шляхом, 90 км залізницею. Снятин населяють більш ніж 10 тисяч осіб.
Місто розташоване на лівому березі р. Прут (ліва притока Дунаю). Загальна протяжність Пруту – 910 км, площа басейну 27500 км2. У межах області, від витоку до м. Снятина, ріка має довжину близько 150 км. Джерела Пруту починаються на північних схилах Чорногірського хребта на висоті понад 1750 м над рівнем моря в районі гори і і Говерли тощо. До Заболотова правий берег ріки крутий, часто лісистий, лівий — довгий, пологий, покритий луками і полями. Від Заболотова до Снятина лівий берег Пруту крутий, порізаний ярами і балками.Басейн Пруту в межах Івано-Франківської області своєю верхньою течією збирає води з найвищої частини Прикарпаття – гуцульських Карпат. Основна водозбірна площа – на правобережжі, і там же – найбільші його притоки – Черемош, Рибниця, Пістинька, Луква, Ослава та інші. Лівих приток багато тільки в гірській частині. Покутські (ліві) притоки маловодні: найбільші з них – Турка (40 км; площа басейну 110 км), Чорнява (62 км; 351 км), Белелуйка (30 км; 253 км), Орелець (13 км; 31,2 км.). Припрутський природний район простягається вздовж лівого берега Пруту і представлений серією високих та середніх його терас. На поверхні вони складені лесовидними суглинками, під якими залягають потужні верстви галечникового алювію, відкладеного карпатськими притоками Пруту. Тераси глибоко почленовані долинами притоків ріки, внаслідок чого мають дуже хвилястий, а місцями навіть горбистий рельєф. У минулому вони були зайняті дібровами і різнотравно-злаковими луками, під якими утворилися опідзолені ґрунти чорноземного типу 28.
Історія. Місто Снятин – районний центр, розташований на лівому березі ріки Прут. На території міста знайдено скарб та велику кількість окремих римських монет II–IV ст. Перші відомості про Снятин належать до 1158 року. Снятин назвали ім'ям власника міста – воєводи Костянтина СІРОСЛАВОВИЧА, високого воєначальника і боярина при дворі галицького князя Ярослава ОСМОМИСЛА, який в літописі іменується Кснятин, Костянтин. На Снятинщині у 1490 році відбулось відоме антифеодальне повстання під приводом МУХИ. До стародавніх поселень району належать Княже (1405 рік), Залуччя (1442 рік), Балинці (1462 рік), Заполотів (1579 рік), Рудники (друга половина XV ст.), Стецева (1472 рік).
Пам'ятки. У Снятинському районі на обліку перебувають 134 пам'ятки архітектури.
Відомі люди:
–найбільш відомий видатний український письменник-новеліст Василь СТЕФАНИК (у селі Русові він проживав і творив все своє життя);
–народний художник, лауреат Державної премії України ім.Т.ШЕВЧЕНКА Василь КАСІЯН;
–письменниця демократичного напрямку, публіцистка і громадська діячка Наталія КОБРИНСЬКА (ОЗАРКЕВИЧ);
–композитор і педагог Роман СИМОВИЧ (у 1954 р. його було удостоєно звання заслуженого діяча мистецтв України);
–письменник Петро МЕЛЬНИК (псевдонім Петро ГОЛОТА);
–у Снятині відкрито літературно-меморіальні музеї в будинках, де жили українські письменники Василь СТЕФАНИК (1941 рік), Марко ЧЕРЕМШИНА (1949 рік).
ЛІТЕРАТУРНО-МЕМОРІАЛЬНИЙ МУЗЕЙ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА.
Адреса: Івано-Франківська область, Снятинський район, с.Русів, вул.Стефаника, буд.20. Телефон: (03476) 3-51-36.
Музейна експозиція, присвячена життю і творчості класика української новели Василя СТЕФАНИКА, знаходиться у меморіальному будинку письменника.
У ній багато рукописів, прижиттєвих видань новеліста. Значна частина експонатів, які розповідають про літературну і громадсько-культурну діяльність В.СТЕФАНИКА, знаходиться у спеціально побудованому приміщенні у центрі родинного села письменника – Русові.
Робочі дні: понеділок – п’ятниця.
Години роботи: з 11:00 до 18:00 год.
Музей увійшов до перелыку об’єктів, перевірених на рівень доступності для людей з особливими потребами.
Коротка характеристика музею з точки зору можливості відвідування людьми з особливими потребами. Від вхідної брами до середини подвір’я викладена нова бруківка, далі – стара, із значними перепадами. Перед входом в будинок є сходинки (пандусу немає). Ширина вхідних дверей (за умови відкриття двох їх частин) достатня для проїзду на кріслі-візку. Вхідні двері дерев'яні з подвійним порогом. Пересування у виставкових кімнатах можливе, проте є невеликі пороги. До музею важко дістатися – відсутні вказівники.
СНЯТИНСЬКИЙ ЛІТЕРАТУРНО-МЕМОРІАЛЬНИЙ МУЗЕЙ МАРКА ЧЕРЕМШИНИ.
Адреса: Івано-Франківська область, м.Снятин, вул.Т.Шевченка, буд.101. Телефон: (03476) 2-14-48.
Музей відкрито 17 липня 1949 року.
Експозиції розміщені в 7-ми кімнатах, дві з них меморіальні – робочий кабінет письменника і гостинна. В чотирьох експозиційних кімнатах розкрито життєвий і творчий шлях письменника, де представлені особисті речі Марка, книги з його бібліотеки, рукописи, предмети побуту та етнографії.
У фондах музею зберігається і фонд Наталії СЕМАНЮК – дружини новеліста, літературно-критичні матеріали та фотоілюстрації до творів Марка ЧЕРЕМШИНИ.
У виставковому залі постійно експонуються виставки народних умільців, художників, колекціонерів Покутського краю.
В приміщенні музею з 1999 року, щорічно приходить вручення літературно-мистецької премії Марка ЧЕРЕМШИНИ. Музей працює: з 10:00 до 18:00 год.
Музей увійшов до переліку об'єктів, перевірених на рівень доступності для людей з особливими потребами.Коротка характеристика з точки зору можливості відвідування його людьми з особливими потребами – музей знаходиться в центральній частині міста Снятин поблизу міської ратуші. Спеціальної стоянки для автомобілів поблизу музею немає. Споруда одноповерхова, має чітко видний, але практично недоступний головний вхід з вулиці, тому що ліва половина вхідних дверей не відкривається. На даний час функціонує запасний вхід через подвір’я задньої частини музею. До центрального входу в музей ведуть дві великі сходинки (поручнів чи пандусів стаціонарних немає). Ширина центральних дверей (за умови відкриття двох їх частин) достатня для проїзду на кріслі-візку. Коридор за вхідними дверима достатньо широкий, щоб розвернути візок. До запасного входу також ведуть дві великі сходинки (поручнів чи пандусів стаціонарних немає). Ширина дверей достатня для проїзду на кріслі-візку. Пересування у виставкових залах зручне, міжкімнатні двері широкі і не мають порогів.
Поблизу музею встановлено пам’ятник Марку ЧЕРЕМШИНІ із безперешкодним доступом.
МУЗЕЙ НАТАЛІЇ КОБРИНСЬКОЇ.
Адреса: Івано-Франківська область, Снятинський район, с.Белелуя, школа. Телефон: (03476) 3-47-45.
ХУДОЖНЬО-МЕМОРІАЛЬНИЙ МУЗЕЙ ВАСИЛЯ КАСІЯНА.
Адреса: Івано-Франківська область, м.Снятин, вул.Коснятина, буд.48-Є. Телефон: (03476)2-20-32.
Музей відкрито у 1982 року.
Експозиція розміщена в 5-ти кімнатах, в двох відображено творчий шлях митця, а в інших трьох виставкових залах розміщені графічні твори Василя КАСІЯНА та його учнів-наслідників.
В експозиції представлені особисті речі Василя КАСІЯНА: книги художника мистецтвознавця та книги про художника, його особиста бібліотека, рукописи та предмети, якими він користувався. В приміщенні музею зберігається велика колекція фотоматеріалів, які представляють життя і творчість митця.
Музей працює: з 10:00 до 18:00 год.
Музей увійшов до переліку об'єктів, перевірених на рівень доступності для людей з особливими потребами. Коротка характеристика з точки зору можливості відвідування людьми з особливими потребами: Музей розташовується в одноповерховій будівлі, що має оригінальну дерев’яну терасу. Споруда музею має чітко видний вхід з вулиці. Ширина центральних дверей (за умови відкриття двох їх частин) достатня для проїзду на кріслі-візку. Двері дерев'яні з порогом (5-6 см). Коридор за вхідними дверима достатньо широкий, щоб розвернути візок. Пересування у виставкових залах зручне, міжкімнатні двері широкі і не мають порогів.
Перед музеєм встановлено пам’ятник КАСІЯНУ. До пам’ятника із трьох сторін ведуть по три спускні сходини. Перед територією музею розміщена маршрутна зупинка, з якої до входу в музей немає безперешкодного доступу (необхідне облаштування невеликого асфальтного підйому).
ЛІТЕРАТУРНО-МЕМОРІАЛЬНИЙ МУЗЕЙ ІВАНА ФЕДОРАКА.
Адреса: Івано-Франківська область, Снятинський район, с.Русів, вул.Мигаля, буд.10. Телефон: (03476) 3-51-31.
Музей Івана ФЕДОРАКА функціонує в с.Русові на громадських засадах з 1991 року.
Зібрано оригінальні матеріали, добуті з архівів документи, які передав до музею зять ФЕДОРАКА – Михайло БАЛАН.
Є екземпляри повістей, що були видані у Львові в 30-х рр. ХХ ст.: «Безіменні плугатирі», «Танок смерті» з дарчим підписом видавця Івана ТИКТОРА.
В музеї знаходяться рукописи повісті «Весняний гамір» та спогадів «Мій шлях».
МУЗЕЙ «ПОКУТСЬКА ХАТА».
Адреса: Івано-Франківська область, Снятинський район, с.Троїця, вул.Перемоги. Телефон: (097) 63-53-605.
Музей-хата розташована в мальовничому селі Троїця.
Експозиції розташовані в двох кімнатах, де розміщені власні речі колишнього господаря, а також предмети побуту мешканців села Троїця та навколишніх сіл, якими користувалися в минулому місцеві жителі.
МУЗЕЙ-КІМНАТА «МАМИНА СВІТЛИЦЯ».
Адреса: Івано-Франківська оласть, м.Снятин, вул.Т.Шевченка, буд.9, гуртожиток аграрного технікуму, 4-й поверх. Телефон: (03476) 2-36-42.
В музеї розташовано макет покутської хати, побутові речі та одяг місцевих жителів.
Музей працює: з 10:00 до 17:00 год.
МУЗЕЙ-БІБЛІОТЕКА МИХАЙЛА БАЖАНСЬКОГО.
Адреса: Івано-Франківська область, м.Снятин, вул.Т.Шевченка, буд.70.
Музей створено 6 лютого 2000 року, в честь 90-річчя від дня народження письменника, історика-краєзнавця Михайла БАЖАНСЬКОГО.
Музей-бібліотека знаходиться в одній із кімнат міської ратуші, де знаходяться рукописи письменника, особисті речі, газети та журнали де друкувався письменник.
Музей працює: з 10:00 до 18:00 год.
МУЗЕЙ-КІМНАТА НАЗАРІЯ ЯРЕМЧУКА.
Адреса: Івано-Франківська область, м.Снятин, вул.Т.Шевченка, буд.9, гуртожиток аграрного технікуму, 1-ий поверх. Телефон: (03476) 2-36-42.
В музеї знаходяться особисті речі Назарія ЯРЕМЧУКА, книги з піснями виконавця, газети, афіші та фотографії з життя Назарія ЯРЕМЧУКА.
Всього понад 120 фотознімків.
Музей працює: з 10:00 до 17:00 год.
МУЗЕЙ ІСТОРІЇ СЕЛА ІЛЛІНЦІ.
Адреса: Івано-Франківська область, Снятинський район, с.Іллінці, вул.Шкільна, буд.1. Телефон: (03476) 4-43-69.
Музей організований групою вчителів-ентузіастів місцевої школи на чолі з вчителем хімії РИЗИКОМ Романом Іллічем.
В 1993 році музей пограбовано, багато експонатів знищено.
В 1994 році музей відновлено.
В 2007 році зроблена нова експозиція. Радою музею разом з обласною спілкою художників була проведена виставка митців Прикарпаття, організована виставка сакрального мистецтва.
Проводяться вечора пам’яті відомих людей села.
В експозиції висвітлені відомості про УСС, громадські організації села (1900-1939 р.р.), розвиток культури (з кінця ХХІ ст.), еміграція (кінця ХІХ ст.), шкільництво, визвольну боротьбу (1943-1953 р.р.), організацію колгоспу на основі місцевого матеріалу.
Підготовлена виставка присвячена Шевченківським дням («Кобзарі» кінця ХІХ ст., макети пам’ятників Т.Г.ШЕВЧЕНКУ).
В музеї зберігаються фольклорні аудіо-матеріали.
Робочі дні: понеділок – п’ятниця.
Години роботи: з 10:00 до 15:00 год.
ЗАБОЛОТІВСЬКИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ.
Адреса: Івано-Франківська область, с-ще Заболотів, вул.Грушевського.
СТЕЦІВСЬКИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ.
Адреса: Івано-Франківська область, с.Стецева.