РОГАТИНСЬКИЙ РАЙОН.
(Районний центр – м.Рогатин)
Рогатинський район – район України в північній частині Івано-Франківської області.
Районний центр: м.Рогатин. Місто обласного значення (відстань до обласного центру – 58 км.).
Населення: 41 398 осіб (на 01.02.2016 року).
Площа району: 815 кв.км.
Густота населення: 53,7 осіб на км.кв.
Міські ради: 1.
Селищні ради: 1.
Сільські ради: 43.
Міст: 1.
Селищ міського типу: 1.
Сіл: 80.
Селищ: 7.
Район утворений в 1939 році.
Північно-західна та північна частини району межують з Перемишлянським та Жидачівськими районами Львівської області. На північно-східному напрямку межує з Бережанським районом Тернопільською областю. На південно-західному напрямку межує з Калуським районом,. На півдні з Галицьким районом сході межує з Косівським та Коломийським районами. На півночі – з Тисменицьким районом.
Район розташований у безпосередній близькості від таких обласних центрів як Львів (78 км) та Тернопіль (89 км). У географічному відношенні місцевість (від 200 до 400 м. над рівнем моря), поділена долинами річок Гнила Липа, Нараївка та Свірж.
Промисловість. Представлена основними 11 підприємствами. За загальними обсягами виробництва найбільшу питому вагу в загальній структурі промислового виробництва займає харчова та переробна промисловість, яка представлена виробництвом борошна, хліба та хлібобулочних виробів, мінеральної води, безалкогольних напоїв, консервів м'ясних та плодоовочевих, ковбасних виробів, масла тваринного, цільномолочної продукції, сиру та бринзи, круп. У харчовій промисловості сьогодні ефективно працюють ЗАТ СП «Євро-Мілк», ТзОВ «Галхімтекс», ЗАТ «Роксолана», СП «Галпласт». Однією з основних галузей промисловості в районі є видобуток корисних копалин і виробництво будівельних матеріалів. Рогатинський район достатньо забезпечений природними будівельними матеріалами (піском, вапняками, кам'яними, гіпсовими породами, каменем будівельним, глиною білою і червоною). Працює кілька потужних піщаних кар'єрів. Пісок родовищ використовується як будівельний матеріал і може використовуватись як сировина для виробництва скла. Найбільш розвіданим сьогодні є Погребенсько-Городенківське родовище пісків і Заланівське родовище вапняків. Потужність кварцових пісків у цьому середовищі становить від 4 до 47,7 м, запаси понад 16000 тис. КВ.м, а товщина вапнякових пластів у цьому ж родовищі 2-15,8 м. Потужність покладів вапняків Заланівського родовища становить у середньому 19 м, а запаси понад 10500 тис.кв.м. Потужне родовище діє в селі Лопушня. Воно забезпечує вапняком вапняні печі в селах Верхня Липиця та Пуків, Потоківський цегельний завод, а також цех підприємства з випуску вапнякової муки. Великі родовища гіпсових порід є в селах Колоколин, Дегова, Явче. Лучинці.Будвельний камінь добувають майже по всьому району, а найбільші його запаси в селах Липівка та Воронів. Значними є і запаси червоної глини.
Підприємництво. На території району зареєстровано 325 суб'єктів підприємницької діяльності. Основну питому вагу серед підприємств малого бізнесу займають підприємства, які зайняті у сфері торгівлі та громадського харчування. Серед них ТзОВ «Кромас», «Орзон», «Омега», «Укрмедекспорт», «Гал-круїз», «Галхімпром», «Тірос-Петроль-Техно-Центр», «Колос», Виробничо-комерційне підприємство «Укрнафтогазова компанія». У сфері підприємницької діяльності зайнято 510 осіб що працює, або 3,5% від загальної чисельності зайнятих в галузях економіки району.
Соціальна сфера. Освітня система району представлена мережею дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних закладів. В районі працює 9 дошкільних закладів на 285 місць, 60 загальноосвітніх шкіл, школа естетичного виховання. З навчальних закладів 1 рівня акредитації функціонує Рогатинський аграрний коледж. Для підготовки юних спортсменів в районі діє дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву, де походить спортивну підготовку 265 дітей.
Медичне обслуговування жителів району здійснюється через мережу трьох стаціонарних лікувальних закладів та 49 фельдшерсько-акушерських пункти. На території району функціонує бальнеологічний санаторій «Черче» на 224 місця. Тут ефективно лікуються захворювання пов'язані з органами руху і периферичною нервовою системою.
Культура. У районі діє 144 заклади культури та 68 бібліотек. В галузі культури працює 321 осіб, діє 445 клубних формувань, 19 народних аматорських колективи. В районі діє два музеї – ім.Б.ЛЕПКОГО в с. Жовчів та історико-краєзнавчий музей в смт. Букачівці.
Транспорт. Район має налагоджений автомобільний та залізничний зв'язок з іншими містами України та за кордоном. Через територію району проходить 2 автостради республіканського значення – (Стрий – Тернопіль та Івано-Франківськ – Львів), залізниця Стрий – Тернопіль. З Рогатина до обласних центрів Івано-Франківська, Львова, Тернополя можна доїхати менш ніж за 1 годину, до митниць на північно-західному кордоні України – Мостиська та Рава-Руська за 2 години.
Пам'ятки культури й архітектури:
–с.Чесники. Миколаївська церква (XIV-XV, XIX ст.);
–Дерев'яна церква Святого Духа;
–Костел св.МИКОЛАЯ (XV–XVII ст.);
–Рогатин. Кам'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці (XII–XIV ст.);
–Рогатин, Дерев'яна церква Святого Духа (1644-16 45 р.р.). В церкві зберігся іконостас, створений на кошти Рогатинського братства в 1650 року. Це – перлина українського мистецтва (XVII ст.);
–Рогатин. Готично-ренесансовий костел св.МИКОЛАЯ (1666 рік).
МУЗЕЙ ПАМ'ЯТКА ЦЕРКВА СВЯТОГО ДУХА.
Адреса: Івано-Франківська область, м.Рогатин, вул.Роксолани, буд.10.
У 1983 році Церква Святого Духа стала музеєм.
Рогатинська Святодухівська церква згадується в ХІІ ст.
Побудована вона без цвяхів, при потребі використовувалися дерев'яні кілки. Церква збереглася до наших днів.
Церква Святого Духа у Рогатині (Рогатинська Святодухівська церква) (більш правильна назва церква Зішестя Святого Духа, як це підписано в іконостасі церкви) – дерев'яний християнський храм у місті Рогатині Івано-Франківської області, пам'ятка народної архітектури та монументального мистецтва національного значення; нині використовується як музейний заклад, складова (разом ізхудожньо-краєзнавчим музеєм) Музейного комплексу в місті Рогатині, що є філіалом обласного художнього музею.
21 червня 2013 року на 37-й сесії Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО, що проходила у Камбоджі, Церква Святого Духа, разом з іншими дерев'яними церквами карпатського регіону, була включена усписок світової спадщини ЮНЕСКО.
Церква Святого Духа в Рогатині – дерев’яна, тризрубна, одноверха, з квадратним центральним зрубом, гранчастим п'ятистіннимвівтарем та подовженим бабинцем. Центральний зруб перекритий квадратним верхом з двома заломами. Загальні дані.
У теперішній час (2000-ні) Церква Святого Духа в Рогатині є пам'яткою-музеєм художнього профілю і має офіційну назву «Музей-пам’ятка дерев’яної архітектури і живопису XVI – XIX століть».
Завідувачем музейного комплексу у місті Рогатині-філії Музею мистецтв Прикарпаття є ПЕТРІВ Тетяна Василівна. Історія.
Церква Святого Духа в Рогатині побудована, імовірно, в 1-й половині XVII століття, хоча й дотепер офіційно датується 1598 роком – ця дата була віднайдена в інтер'єрі церкви на північній стіні центрального зрубу (нави) і прочитана парохом церкви о.Іполитом ДЗЕРОВЦЕВ наприкінці XIX століття. Попри розбіжність у думках вчених і дослідників храму щодо дати його спорудження, рогатинська Церква Святого Духа є одним із найдавніших дерев'яних храмів України. При церкві діяло одне з перших в Україні церковних братств, коштами якого створено унікальний ренесансно-бароковий іконостас, що датується 1650 роком та є одним з трьох найстаріших, збережених до нашого часу, іконостасів України.
У 1656 році братству при церкві Святого Духа в Рогатині львівським єпископом Арсенієм ЖЕЛІБОРСЬКИМ надано диплому. У 1760 році здійснений перший повний опис церкви, – складений візитатором о.Миколою ШАДУРСЬКИМ. 1800 року Рогатинська церква Святого Духа стає дочірною парохії Різдва Пресвятої Богородиці в Рогатині. У XIX столітті до бабинця прибудовано дзвіницю.
У 1885 році художник Юліан МАКАРЕВИЧ реставрував іконостас церкви, після чого він експонувався на археологічно-етнографічній виставці у Львові. А 1895 року здійснювалась реставрація храму під керівництвом львівського архітектора М.КОВАЛЬЧУКА на виділені Галицьким сеймом 2 000 злотих. На початку ХХ століття в результаті ремонту даху змінено форму маківки нави та форму даху вівтаря. У 1941 та вже по війні проводились ремонтні роботи на ґонтовому даху церкви.
У 1963 році Святодухівську церкву включено до Державного реєстру пам’яток архітектури національного значення постановою № 970 РМУ від 24 серпня 1963 року під охоронним номером 243.
У 1980-1982 роки у пам'ятці проводились ґрунтовні реставраційні роботи під керівництвом архітектора Івана МОГИТИЧА, і вже наступного (6 серпня 1983 року) в храмі було відкрито відділ (нині філіал) Івано-Франківського художнього музею.
У 1999 році було здійснено заміну ґонтового перекриття церкви і дзвіниці. Від 2004 року Рогатинська Святодухівська церква-музей ввійшла до Музейного комплексу міста Рогатин (філіалІвано-Франківського обласного художнього музею), що був започаткований на базі власне музею-пам'ятки церкви Святого Духа та відновленої садиби відомого громадського діяча 1-ї половини ХХ століття – Миколи УГРИНА-БЕЗГРІШНОГО.
У 2006 році Управлінням туризму і культури Івано-Франківської ОДА разом з Львівським філіалом Національного науково-дослідного реставраційного центру України (директор Мирослав ОТКОВИЧ) розроблено триетапний проект збереження Святодухівської церкви.
Навесні 2007 року відреставровано намісні ікони іконостаса 1650 року «Христос-Пантократор», «Богородиця-Одигітрія», «Старозавітна Трійця» (усунення забруднень та потемнілої лакової плівки).
16 серпня 2008 року відбулась урочиста академія з нагоди 25-ї річниці відкриття музею у церкві Святого Духа.22 серпня 2008 року в Святодухівській церкві працювала комісія, що визначила найголовніші завдання, загальні обсяги та терміни проведення найнагальніших ремонтно-реставраційних робіт.
Улітку 2009 року Церква Святого Духа з міста Рогатин увійшла в перелік 8-и пам'яток дерев'яної сакральної архітектури України, які запропоновано внести до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
29 вересня року 2009 року Національний банк України ввів в обіг пам'ятну монету «Церква Святого Духа в Рогатині». У теперішній час (2000-ні) у експозиції пам'ятки-музею представлено автентичний іконостас 1650 року, ікони старого іконостаса кінця XVI століття, ікону монастирського типу «Іоанн Хреститель з житієм» (середина XVI століття), ікони XVII–XIX століть з церков Рогатинщини, а також вироби з каменю, дерев'яні скульптури та свічники, стародруки.
У червні 2013 року у рамках проекту «Музеї онлайн» сайту «Україна Incognita» було створено віртуальну ексурсію з аудіосупроводом церквою Святого Духа в Рогатині. Вперше в Україні церква, що увійшла до списку Світової спадщини ЮНЕСКО, представлена у віртуальному фонді українських музеїв.Опис.
Церква Святого Духа стоїть на невеличкому підвищенні в західній частині Рогатина. Завдяки малоповерховому характеру навколишньої забудови храм відіграє роль архітектурної домінанти. Незважаючи на існування різних точок зору на дату зведення споруди (1598, 1644-1645, 1648 р.р. тощо), її можна віднести до архаїчних пам'яток дерев'яної архітектури Галичини. Первісно дубові зруби церкви були розписані народними малярами. В інтер'єрі пам'ятки зберігся п'ятияруснийіконостас, споруджений 1650 року заходами і коштом Рогатинського братства. До найкращих ікон храму належать композиції на дияконських вратах («Архангел Михаїл» і «Мельхіседек»), намісні ікони Христа і Богоматері, сцени цокольного ярусу. Церква є однією з найвидатніших пам'яток галицької школи дерев'яної архітектури, а Святодухівський іконостас, в якому втілено гуманістичне сприйняття дійсності та естетичні норми ренесансного мистецтва, належить до визначних надбань як українського, так і світового мистецтва.
Легенда. Згідно з переказами, на початку XVI століття Настя ЛІСОВСЬКА, майбутня правителька Османської імперії Роксолана часто приходила молитись до церкви Святого Духа, адже тут священиком був її батько – отець Гаврила ЛІСОВСЬКИЙ.
МУЗЕЙ-САДИБА МИКОЛИ УГРИНА-БЕЗГРІШНОГО.
Адреса: Івано-Франківська область, м.Рогатин, вул.М.Угрина-Безгрішного, буд.14.
Музей художньо-краєзнавчого профілю в місті Рогатин – складова частина Рогатинського музейного комплексу, який включає також Церкву Святого духа і є філіалом обласного художньго музею.
Музей діє в приміщенні відновленої садиби Миколи УГРИНА-БЕЗГРІШНОГО. Завідувачем музейного комплексу є ПЕТРІВ Тетяна Василівна.
Історія Музею. 20 червня 2001 року року в Рогатині відновлено садибу Миколи УГРИНА-БЕЗГРІШНОГО, в якій передбачалось створення краєзнавчого музею. 8 квітня 2003 року на базі відновленої садиби Миколи УГРИНА-БЕЗГРІШНОГО створено історико-краєзнавчий музей Миколи УГРИНА-БЕЗГРІШНОГО.
15 червня 2004 року в Рогатині на базі музею-пам'ятки дерев'яної архітектури і живопису ХVІ-ХІХ ст. церкви Святого Духа та краєзнавчо-історичного музею-садиби Миколи УГРИНА-БЕЗГРІШНОГО створено музейний комплекс обласного підпорядкування (філіал Івано-Франкіського обласного художнього музею).
Наприкінці 2007 року профіль музею-садиби Миколи УГРИНА-БЕЗГРІШНОГО було змінено з краєзнавчо-історичного на художньо-краєзнавчий. Експозиція та діяльність. В експозиції Рогатинського художньо-краєзнавчого музею зібрані матеріали, що ілюструють життя та творчість Миколи УГРИНА та його сучасників. Серед них архітектор Роман ГРИЦАЙ (1887-1968 р.р.), художники Юліан ПАНЬКЕВИЧ (1863-1933 р.р.), Володимир БАЛЯС (1906-1980 р.р.) та Едвар КОЗАК (1902-1992 р.р.).
Зокрема, в музеї представлені живопис і графіка (наприклад зберігаються найбільші в Україні колекції робіт Володимира БАЛЯСА та Юліана ПАНЬКЕВИЧА), а також документи і фотоматеріали з життя художників, ескізи обкладинок, книги з ілюстраціями, проспекти виставок тощо.
Музейна експозиція включає також зразки народного мистецтва, етнографії та побуту мальовничого куточка України – Рогатинського Опілля. У музеї, крім того, є окремий експозиційний розділ, що присвячений Насті ЛІСОВСЬКІЙ-РОКСОЛАНІ. Тут можна подивитись репродукції прижиттєвих портретів Роксолани та її чоловіка султана Сулеймана ПИШНОГО, різні документи та фотоматеріали з її життя, і макет середньовічного міста Рогатина.
Музейний розділ про сакральне мистецтво Рогатинщини репрезентує давні ікони, фрагменти іконостасів, стародруки, документи, пом'ятники, речі церковного вжитку. У Рогатинському художньо-краєзнавчому музеї відбуваються виставки художників та народних майстрів.
ІСТОРИКО-КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ СЕЛА БУКАЧІВЦІВ.
Адреса: Івано-Франківська область, Рогатинський район, с.Букачівці, вул.Чорновола, буд.55.
Відкритий у 1988 році.
БУКАЧІВЦІ – селище міського типу, центр селищної Ради, розташоване на лівому березі Дністра, за 36 км від районного центру. Залізнична станція. Населення – 1911чоловік. Селищній Раді підпорядковані села Букачівська Слобода, Витань, Посвірж.
Селище перебудовується. За останні 10 років зведено понад 350 житлових будинків.
Уперше в письмових джерелах Букачівці згадуються у 1438 році. В кінці XV ст. Букачівці віднесено до категорії містечок з магдебурзьким правом. Розвиткові торгівлі й ремесел сприяв торговий шлях Львів-Галич, що пролягав через місто. Великої шкоди завдавали містечку напади татар, молдавських господарів та постої польського війська.
У травні 1745 року тут побували опришки. Під впливом першої російської революції жителі селища у 1906 році взяли участь в аграрному страйку.
З грудня 1939 по 13 березня 1959 рік Букачівці – районний центр.
Через Букачівці у вересні 1943 року проходили загони партизанського з'єднання С.А.КОВПАКА.
В селищі 2 пам'ятники воїнам, що віддали своє життя в боях за визволення Букачівців і навколишніх сіл від німецьких загарбників, та пам'ятник загиблим від рук українських буржуазних націоналістів.
У Букачівцях проживає В.І.КОТНЮК, учасник громадянської війни в Іспанії.
МУЗЕЙ ВИЗВОЛЬНИХ ЗМАГАНЬ ІМЕНІ БОГДАНА ЛЕПКОГО.
Адреса: Івано-Франківська область, Рогатинський район, с.Жовчів.
Відкритий у 1985 році.