БУРШТИНСЬКА МІСЬКА РАДА.
(Центр – м.Бурштин)
Бурштин – місто обласного значення в Івано-Франківській області, розташоване у заплавній долині річки Гнила Липа. До Бурштинської міської ради належить ще село Вигівка. Населення міста у 2001 році становило 15298 мешканців. Містечко має 500-літню історію.
У 1940-1962 роках Бурштин був районним центром. Приміський хутір Дубки було виселено. У 1940 році Бурштин втратив міський статус, а на початку 1960 року статус райцентру.
Новий виток у розвитку Бурштина пов*язаний із початком спорудження потужної електростанції у заплавній лроині річки Гнила Липа, останній блок якої запустили у 1969 році.
Бурштин – це передусім промисловий центр, неподалік від якого працює Бурштинська теплоелектростанція, яка є самою найцбільшою на Прикарпатті. Вона під*єднана до європейської енергосистеми й забезпечує електроенергією частину Європи.
Геометричний центр української Галичини (в її теперішніх географічних кордонах) розташований за кординатами 40 градусів 15 хвилин північної широти, 24 градуси 35 хвилин східної довготи Це південно-східні околиці Бурштина.
Історія міста Бурштин:
Поблизу Бурштина знайдені кам*яні знаряддя добюи бронзи, є стародавні кургани. Перші письмові згадки про поселення, що були попередникоам сучасного Бурштина – Нове село – датуються 1554 роком (за іншими даними – 1436 роком).
У другій половині ХVІ століття містечко належало польському графу Скарбеку. В жовтні 1629 року поблизу міста відбулась відома биитва, в якій реєстрові козаки та коронне військо польське під командуванням Стефана Хмелецького розбило нападників – татар – на чолі з Саламат-Гераєм, які поверталися з награбованим із Бельзської землі. Нападників гналидалі, зокрема до Монастириська, де їх рештки знову погромили. Від 1630 року власником Бурштина був магнат Яблоновський.
За середньовіччя місто зазнавало руйнацій від набігів татар і турків, зокрема у період Польсько-турнецьких воєн ХІІ століття (1629, 1675 роки). У 1730-1750 роках місцеві жителі брали участь у русі опришків. Від другої половини ХІХ століття в місті відбувався культурний і національний підйом. У другій половині ХІХ століття Бурштин мав власну печатку з гербом –зображенням сокола.
1 версня 1866 року через станцію Бурштин пройшов перший поїзд Львів-Чернівці.
Починаючи з 1939 року місто було вже у складі УСРСР.
У роки німецько-радянської війни (1941-1945 роки) Бурштин був під окупацією гітлерівців в період з 4 серпня 1941 року по 26 серпня 1944 року. Під час війни і після неї в околицях Бурштина діяли загони УПА.
У повоєнні часи відбувалася відбудова Бурштина, розбудова інфраструктури.
За незалежності Бурштинська ТЕС лищається прцюючим бюджетоутворюючим підприємством, а сам Бурштин знову (з 1993 року) дістав статус міста.
11 березня 2014 року місто Бурштин віднесено до категорії міст обласного значеня і виведено зі складу Галицького району.
Згідно з рейтингом журналу «Кореспондент», складеним 2010 року на основі Держкомстату України за ступенем того, як багато небезпечних речовин викидають у повітря підпроиємство і транспорт міст України, Бурштин посв треє місце серед найбільш забруднених міст України, слідом за Кривим Рогом та Маріуполем. Найбільшим забрюднювачем міста є Бурштинська ТЕС, яка за станом на 22 лютого 2011 року входила до 10 об*єктів, які є найбіьшими забруднювачами природного довкілля в Україні.
Медичні заклади міста Бурштина: міські лікарня та поліклініка.
У Бурштині діють ЗОШ № 1, 2, 3, Бурштинський міжшкільний навчально-виробничий комбінат і гімназія.
Дошкільна освіта представлена дитячими садочками № 1, 2, 3, 6 і школою-садком.
У місті також є два середньо-спеціальні навчальні заклади:
–Бурштинське професійно-технічне училище № 20 – професійно-технічний навчальний заклад, який готує фахівців для сфери обслуговування, зокрема кухарів, офіціантів, барменів, кондитерів, бухгалтерів, контролерів-касирів, продавців продовольчих і непродовольчих товарів;
–Бурштинський енергетичний коледж – здійснює підготовку молодших спеціалістів на денній та заочній формах навчання з наступних напрямків: теплоенергетика (спеціальність «монтаж і експлуатація теплоенергетичного устаткування теплових електростанцій»), електротехніка та електротехнології (спеціальність «монтаж і експлуатація електроустаткування електростанцій і енергосистем»), автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології (спеціальність «обслуговування автоматизованого теплоенергетичного устаткування на електростанціях»), економіка і підприємництво (спеціальності «банківська справа», «економіка підприємства», «біржова діяльність»).
Заклади культури Бурштина:
–Будинок культури імені Т.Г.Шевченка – перший громадський культурний заклад міста, зачатки який зачатки свої бере з 1908 року, коли й постала знана в окрузі хата-читалня «Просвіти», яка тепер переросла в Народний будинок культури;
–Палац енергетиків «Прометей» – заснований 1971 року як відомчий і профільний – заклад культури і дозвілля Бурштинської ТЕС, він весь час функціонував як місце вдпочинку і розвитку художньої самодіяльності мешканців усього міста Бурштин. Має кіноконцертний зал на 700 місць, малий зал на 250 місць, конференц-зал на 60 місць, бібліотеку з читальним залом, спорттзал;
–Музей ОУН-УПА (офіційна назва – Музей визвольних змагань Галицького район) – започаткований у 1996 році з ініціативи Братства ОУН УПА Галицької районної станиці і товарисва політв*язні та репресованих Галицького району і затверджений ршенням позачергової Галицької районої сесії від 8 березня 1998 року. Експозиція, що розповідає про українськх патріотів, розмістилась у Палаці енергетиків «Прометей»;
–Музей Ольги Басараб – музей нескореної українки, громадської та революційної діячки Ольги Басараб;
–Історико-етнографічний музей «Берегиня» (неофіційна назва – Музей Опілля) – основний суспільно-громадський зміст Музею Опілля полягає у відродженні духовності, поширенні народних звичаїв, обрядів, збереженні найкращих надбань матеріальної і духовної культур етнорегіону;
–3 бібліотеки: дитяча, доросла та профкому Бурштинської ТЕС.
Спорт:
Збудований у 1976 році спортивний комплекс «Енергтик» у теперішній час залишається головним осередком розвитку спорту, оздоровлення та відпочинку не тільки для жителів міста Бурштин, а й цілого Галицького району. На даний час при комбінаті спортспоруд працюють секції важкої атлетики, вільної боротьби, футболу, карате-до та деяких інших видів спорту. Багато спортсменів-бурштинців є професіоналами. Найбільших успіхів на професійній арені досягли веслувальники, каратисти та футболісти. Утворений 1948 прку футбольний клуб «Енергетик» грав у першій лізі чемпіонату України.
Релігія;
У сучасному Бурштині діють такі релігійні громади:
1.Греко-католиьцка:
–Церква Всіх Святих і Священномученика Йосафата – величний храм, освячення якого відбулося 2 грудня 2001 року;
–Історична Церква Воздвиження Чесного Христа.
2.Римо-католицька:
–Костел Пресвятої Тройці, стара будівля (ХІІІ-ХІХ століть), культові споружи були повернуті римо-католицькій громаді в 1991 році, після капітального ремонту і оновлення інтер8єру костьол став використовуватися за первісним призначенням.
3.Православна:
–Храм Преображення Господнього (УГЦ КП), 1999 року громада оформилась, в 2002 році збудовано і освячено Церкву.
Відомі люди:
–Міка Ньютон (Ані Лорак) – українська естрадна співачка та акторка;
–Фінкель Лювіг – польський історик;
–Савчак Вадм Євгенович – содат Збройних Сил України, учасник російськ-української війни 2014-2017 років).
Пов'язані з Бурштином:
–Голояд Галина Омелянівна псевдо – Марта Гай (30 червня 1922 року – 2 січня 2003 року) – поетеса і культурний ді, жила і працювала в Бурштині;
–Володимир Шаран – український футболіст і нинішній тренер ФК «Олександрія». Грав, зокрема, за «Карпати» Львів, «Динамо» Київ, «Дніпро» Дніпропетровськ. Провів 1 матч за національну збірну України. Вихованець ДЮСШ м.Бурштин (перший тренер – М.С.Сєгін);
–Франц Ісавер Вольфанг Моцарт – син композитора В.А.Моцарта жив у м.Бурштин у 1809 році.
Похований:
–Григорій Тискиневич – Гетьман українського козацтва 1610 року.
Найближчі міста: Рогатин (15 км.), Галич (17,8 км.), Івано-Франівськ (35,6 км).
Найближчі аеропрти: Міжнародний аеропорт м.Івано-франківськ (39 км), Міжнародний аеропорт Львів (93,5 км).