КАЛУСЬКИЙ РАЙОН
(Районний центр - м.Калуш)
Калуський район - район України у північно-західній частині Івано-Франківської області.
Районний центр: м.Калуш. Місто обласного значення (відстань до обласного центру - 58 км.).
Населення: 55 506 осіб (на 01.02.2016 року).
Площа району: 647 кв.км.
Густота населення: 93,5 осіб на км.кв.
Міські ради: 1.
Селищні ради: 1.
Сільські ради: 27.
Міст: 1.
Селищ міського типу: 1.
Сіл: 53.
Район утворений в 1939 році.
Район межує на сході з Галицьким та Тисменицьким районами, на заході з Долинським районом, на півдні та на південному заході з Богородчанським та Рожнятівським районами, на півночі та північному заході з Рогатиснкьим районом та Жидачівськми районом Львівської області.
Гідрологія. На півночі Калуський район омивають води Дністра, на сході та заході плеса річок Луква і Болохівка. Головна водна артерія регіону – річка Лімниця, яка визнана найчистішою у Європі. Вона забезпечує потреби міста у питній воді. Центр району – Калуш, місто обласного підпорядкування. Розкинулося воно на берегах річки Сівки – притоки Дністра.
Корисні копалини. Надра району багаті на калійні руди, торф, газ, поклади цегельно-черепичної сировини. Провідна галузь сільського господарства – м'ясо-молочне тваринництво – завдяки відкриттю ТзОВ «Даноша» – української сільськогосподарської компанії, яка належить данським інвесторам та була створена в червні 2004 року в с.Копанки.
Історія. Утворено 1 січня 1940 року з міста Калуш і частини сіл Калуського повіту: Бабин, Зарічний, Бережниця, Вістова, Добрівляни, Довга Калуська, Котятиці-Голинь, Кропивник, Мислів, Підгірки, Хотінь, Підмихайле, Пійло, Ріп*янка, Сівка-Калуська, Угерсталь, студійка, Тужилів, Яворівка.
У 1962 році до складу району включений Войнилівський район.
У 1972 році місту Калуш надане обласне підпорядкування і виведено зі складу району разом із підпорядкованими міській раді селами Хотінь і Підгірки, а підпорядковане міській раді село Мостище виведено з підпорядкування і включене до Копанківської сільської роади.
До найдавніших поселень Калуського району відносяться села Станькова (1158 рік),Завій (XIII ст.), Голинь (1391 рік), Новиця (XIV ст.).
Відомі люди. Вихідцем із с.Старий Угринів є провідник ОУН, борець за незалежність України Степан БАНДЕРА (1909-1959 р.р.). У Калуші народились: заслужений артист України Іван РУБЧАК (1874-1952 р.р.) та український письменник Михайло КОЗОРІС (1882-1937 р.р.).
Освіта. У районі функціонує 39 навчальних закладів (12 загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів, 19 – загальноосвітніх шкіл І-ІІ ступенів, 4 – загальноосвітніх шкіл І ступеня, 4 – НВК (школа-дитячий садок), центр дитячої юнацької творчості, дитяча юнацька спортивна школа. Дошкільним вихованням охоплено 17,5% від загальної кількості дітей. До базових шкіл в І півріччі 2006 р. організовано підвіз 1011 учнів. З цією метою придбано шкільний автобус, який передано у Войнилівську загальноосвітню школу. З 01.02.2006 року проводиться підвіз вчителів в першому півріччі затрачено 52230 грн. бюджетних коштів. загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів. За високий рівень професіоналізму, творчості, ініціативу та значний внесок у становлення української національної школи, за активну громадську роботу задля національного відродження краю вчителів загальноосвітніх шкіл району вшановують премією ім. Костянтини Малицької.
Медицина. Лікарень –1, поліклінік – 1, лікарських амбулаторій – 11, фельшерсько-акушерських пунктів – 38.
Фізична культура і спорт. У Калуському районі є відповідна база для занять фізичною культурою та спортом. Кожного року забезпечується належне утримання і використання за призначенням 18 спортивних залів, 9 пристосованих приміщень, 2 стадіони, 40 футбольних полів, 60 спортивних майданчиків. Проводиться робота з благоустрою існуючих споруд, зокрема футбольного поля у селі Тужилів. Щорічно збільшуються видатки з районного бюджету на фізичну культуру та спорт, що дає можливість утримувати дитячо-юнацькі спортивної школи відділу освіти, поповнювати спортінвентар для загальноосвітніх шкіл, забезпечити проведення районних та участь в обласних спортивних заходах представників району. З метою поліпшення спортивно-фізкультурної бази району першочерговою необхідністю є будівництво нових футбольних полів у селах Підмихайля, Новиця, Добровляни, Пійло та ремонт стадіонів у Голині та Верхній, виділення та облаштування приміщення під борцівський зал у селах Голинь та Верхня.
Культура. Мережа установ культури на території Калуського району становить 50 клубних установ, 50 бібліотек, історико-меморіальний комплекс імені Степана БАНДЕРИ та 2 дитячі музичні школи, 23 колективи носять звання «Народний аматорський», з них 4 – «Зразковий аматорський». Серед 23 Народних аматорських колективів 8 працює у районному Будинку культури: хоровий колектив «Відродження», чоловічий вокальний ансамбль «Західний вітер», жіночий вокальний ансамбль «Зорецвіт», духовий оркестр та капела бандуристів, а також вокально-інструментальний ансамбль «Акцент» і художньо-просвітницький колектив «Первоцвіт». Відділ культури і туризму райдержадміністрації організовує та проводить урочистості з нагоди державних свят, традиційні фестивалі, конкурси та інші культурно-мистецькі заходи. Участь у обласних, районних, Всеукраїнських та зарубіжних проектах є кращим показником творчої діяльності районних колективів, майстерності окремих виконавців.Чи не найпопулярнішими і улюбленими фестивалями та конкурсами, які відбуваються на території району є фестиваль-конкурс дитячої естрадної пісні «Осінні фрески», фестиваль троїстих музик та свято української традиційної кухні, фестиваль гумору та сатири «Калуські фіґлі», фестиваль хореографічних колективів «Травнева веселка», фестиваль хорів духовної музики «Нехай святиться ім'я Твоє», а також конкурс вроди та казкових чар «Роксолана».Гастрольними поїздками відзначається січень. «Різдвяні вертепи» Народних домів сіл Верхня, Кропивник, Боднарів є постійними учасниками і дипломантами Міжнародного Слов'янського фольклорного фестивалю «Коляда» у м. Рівне. Здобули визнання хореографічні колективи Народних домів сіл Студінка, Новиця та Підмихайля, які є активними учасниками Всеукраїнських, обласних та районних фестивалів та конкурсів. У липні 2005 року м.Радиволі Запорізької області проходив Міжнародний фестиваль козацької пісні «Повстань козацька славо», де Народний аматорський чоловічий вокальний ансамбль – «Західний вітер» представляв Калуський район. З концертною програмою, у серпні місяці, хореографічний колектив «Барви» НД с.Підмихайля виступив у м.Пологи Запорізької області. Квартет саксофоністів дитячої музичної школи с.Підмихайля під керівництвом Христини МАЗУР представляв Калущину у вересні місяці на Всеукраїнському конкурсі молодих виконавців на духових та ударних інструментах імені Володимира СТАРЧЕНКА (м.Рівне). Важливою складовою культурно-просвітницького життя району були і залишаються бібліотеки, історія створення яких бере свій початок з заснуванням товариств «Просвіти». У 1907 році на Калущині вже було створено 47 читалень. У 1944 році засновано центральну районну бібліотеку при районному Народному домі. Однією з перших завідувала бібліотекою п. Потильчак О. Д. З 1967 по 1991 р.р. очолювала книгозбірню Христина Андріївна ХУХРА, зараз директор – Світлана Зіновіївна СОКУЛЬСЬКА. У зв'язку з централізацією мережі масових бібліотек, у 1979 році 59 бібліотек було об'єднано в єдину Калуську централізовану бібліотечну систему. Нині в районі функціонує 50 бібліотек-філій: 1 – центральна масова, 1 – Войнилівська селищна та 48 сільських бібліотек. Загальний фонд становить 392 тисячі примірників, яким щорічно користується 29 тисяч мешканців Калущини. Центральна районна масова бібліотека є головною бібліотекою системи та забезпечує єдине організаційно-методичне керівництво та централізоване комплектування бібліотек системи. Щорічно найбільша бібліотека Калущини обслуговує близько 4 тисяч користувачів і має в своїх книгосховищах 54 тисячі примірників друкованої продукції.
Пам'ятки. У Калуському районі Івано-Франківської області на обліку перебуває 92 пам'ятки архітектури, з яких 42 – у місті Калуш.
МУЗЕЙ КАЛУЩИНИ.
Адреса: Івано-Франківська область, м.Калуш, вул.Шевченка, буд.5. Телефон: (03472) 7-89-51. Факс: (03472) 2-50-07. Е-mail: upanio@gmail.com.
Музей заснований у 1997 році.
Основні напрями діяльності: дослідження історії міста Калуша та регіону а також заняття з музейної педагогіки.
Профіль музею: краєзнавчий.
Робочі дні: неділя – четвер.
Вихідні: п’ятниця – субота.
Години роботи: з 8:30 до 17:30 год.
Обід: з 12:30 до 13:00 год.
Музей увійшов до переліку об"єктів, перевірених на рівень доступності для людей з особливими потребами.
Коротка характеристика з точки зору можливості відвідування людьми з особливими потребами – навпроти музею, з протилежного боку дороги, розташовується автостоянка. Перетнувши дорогу, слід подолати бордюр і перед самим входом – 3 сходинки (на даний час пандусу немає).
Вхід у музей є достатньо широким. Після входу – ще одна сходинка і двері (ширина – достатня).
Кімнати музею є дуже просторими. Входи – достатньої ширини.
Експонати музею підписані та добре освітлені.
МУЗЕЙ-ОСЕЛЯ РОДИНИ ІВАНА ФРАНКА.
Адреса: Івано-Франківська область, м.Калуш, вул.Івано-Франківська, буд.22. Телефон: (03472) 2-58-60.
Музей відкрито у 1992 року на підставі рішення виконавчого комітету Калуської міської ради №126 від 14.06.1989 року.
Приміщення збудоване в 1935 р. сином брата Івана ФРАНКА – Омеляном ФРАНКОМ.
В музеї-оселі відкрито чотири кімнати.
Перша кімната розповідає про життєвий і творчий шлях Івана ФРАНКА: фото дитячих років, студентського періоду життя, похилих літ Каменяра. Чільне місце в цій кімнаті займає родинне дерево франкового роду.
Друга кімната музею містить матеріали про родину Онуфрія ФРАНКА у Підгірках і куток священика, поета і просвітницького діяча Антіна МОГИЛЬНИЦЬКОГО, творчість якого високо оцінив Іван ФРАНКО.
Третя кімната – «Франкова світлиця». Вражають красою і оригінальністю речі родини Онуфрія ФРАНКА.
Остання кімната називається «Іван ФРАНКО і СМОЛЬСЬКИЙ». Тут виставлені картини митця. Григорій СМОЛЬСЬКИЙ залишив спомин про Івана ФРАНКА, зокрема, про приїзд письменника на похорон брата Онуфрія у 1913 році.
В музеї проводиться пошукова та дослідницька робота, відбуваються семінари вчителів, франкові читання, дитячі Ронки, виставки декоративно-ужиткового мистецтва.
Робочі дні: неділя – четвер.
Вихідні дні: п’ятниця – субота.
Години роботи: з 10:00 до 17:00 год. Обід: з 12:00 до 12.30 год.
Музей увійшов до переліку об’єктів, перевірених на рівень доступності для людей з особливими потребами. Коротка характеристика з точки зору можливості відвідування людьми з особливими потребами – поблизу музею розташовується стоянка. Щоб дістатись до музейного подвір’я, необхідно спуститись п’ятьма досить високими сходинками. До входу в музей ведуть 3 високі сходинки. Пандусів немає.
ІСТОРИКО-МЕМОРІАЛЬНИЙ МУЗЕЙ СТЕПАНА БАНДЕРИ
(ФІЛІАЛ МУЗЕЮ ВИЗВОЛЬНИХ ЗМАГАНЬ ПРИКАРПАТСЬКОГО КРАЮ).
Адреса: Івано-Франківська область, Калуський район, с.старий Угринів, вул.С.Бандери, буд.48. Телефон: (03472) 9-75-17 факс: (03472) 9-74-23. http://museum-bandera.if.ua.
Найбільший в Україні музей видатному політику, що створений у місці його народження.
Степан БАНДЕРА (1909-1959 р.р.) – голова Проводу Організації Українських Націоналістів (ОУН), один з авторів Акту проголошення Української Держави 30 червня 1941 року, організатор закордонних частин ОУН. Народжений у сім’ї священика він все своє життя присвятив боротьбі за самостійність української держави і був знищений КДБ СРСР.
Експозиція музею розкриває історію національно-визвольної боротьби українського народу, знайомить відвідувачів з життям і громадсько-політичною діяльністю Степана БАНДЕРИ та його родини.
Поруч з музеєм відновлена хата-плебанія, в якій жив парох с.Старий Угринів, батько Степана БАНДЕРИ з сім`єю. Відновлено інтер`єр кімнат, наповнено оригінальними речами та автентичними експонатами, що належали родині. На території комплексу є гранітна плита на місці двох перших пам'ятників Степану БАНДЕРІ, що були знищені в агонії комуністичного режиму.
Музей Степана БАНДЕРИ є філіалом музею визвольних змагань Прикарпатського краю.
Вихідний день: суббота.
Години роботи: з 9:00 до 18:00 год.
Обід: з 13:00 до 14:00 год.
Музей увійшов до переліку об`єктів, перевірених на рівень доступності для людей з особливими потребами.
Коротка характеристика з точки зору можливості відвідування людьми з особливими потребами: Поблизу музею розташовується стоянка. Територія перед музеєм пристосована для пересування осіб на колясках – викладена плиткою, нерівностей чи вибоїн немає, до входу в музей споруджено 2 пандуси. Вхід в музей є достатньо широким.
Експозиційні кімнати та коридори музею є дуже просторими, перешкод для пересування людей на візках немає.