НАДВІРНЯНСЬКИЙ РАЙОН.
(Районний центр - м.Надвірна)
Надвірнянський район - район України в центральній частині Івано-Франківської області у межахБориславо-Покутської зони Передкарпатського прогину..
Районний центр: м.Надвірна. Місто обласного значення (відстань до обласного центру - 58 км.).
Населення: 115 460 осіб (на 01.02.2016 року).
Площа району: 1293,6 кв.км.
Густота населення: 88,2 осіб на км.кв.
Міські ради: 1.
Селищні ради: 3.
Сільські ради: 27.
Міст: 1.
Селищ міського типу: 3.
Сіл: 41.
Селищ: 2.
Район утворений в 1940 році.
Південно-західна частина району межує з Закарпатською областю. На південному сході межує з Верховинським районом. На сході межує з Косівським та Коломийським районами. На півночі - з Тисменицьким районом. На північно-заході з Богородчанським районом.
Південно-західна частина району розміщена у межах Українських Карпат (гірські масиви Горгани та Покутсько-Буковинські Карпати). Основні річки: Бистриця Надвірнянська, Прут, Ворона. Площа лісів - 82600 га.
Мінерально-сировинні ресурси. У районі є значні поклади корисних копалин: нафти і газу, калійних і кухонних солей, будівельного каменю та іншої сировини для виробництва будівельних матеріалів. Найвагомішим в структурі корисних копалин є нафтогазові родовища, з яких в середньому в рік добувається понад 160 тис. тонн нафти і 200 млн.куб.м. газу. В останній період визначені перспективи виявлення промислових покладів нафти на Любіжнянському та Микуличинському родовищах.
Надвірнянщина має значні запаси сировини для виробництва будівельних матеріалів. Це стосується Надвірнянського, Гаврилівського, Добротівського, Ліснотарновицького глиняних родовищ, які є сировиною для будівельної і грубої кераміки, Пасічнянського родовища будівельного каменю, Ланчинського, Назавизівського і Ліснотарновицького родовищ піщано-гравійних матеріалів. Виявлені понад 10 джерел соляних і мінеральних вод. З урахуванням відмінних природно-рекреаційних умов району повинні дати новий поштовх в розвиток оздоровчо-туристичних закладів.
Лісові ресурси. Надвірнянський район має значні запаси лісових ресурсів. Тут здійснюють господарську діяльність два державних лісогосподарських підприємства Надвірнянський, Делятинський держлісгоспи, Надвірнянський спеціалізований агролісгосп та Державний природний заповідник «Горгани». Загальна площа лісових масивів становить 82,6 тис. га, що становить 63,8 відсотки території району. Ліси розміщені переважно в гірських Карпатах на стрімких крутосхилах і відіграють переважно захисну роль. Вододільний массив Горган включає в себе кілька паралельних хребтів. Ліси першої групи, тобто ті, що виконують захисну функцію, становлять 46,9 відсотків; ліси першої групи, які мають лісопромислове значення, становлять 45,7 відсотків. Розкинулись вони на висотах від 400 до 1760 метрів над рівнем моря. Території лісгоспів розміщені в басейні річки Пруту, що бере початок з Чорногори і впадає в річку Дунай, та річки Бистриці, яка впадає в Дністер. Основними лісовідтворюючими породами є: ялина, ялиця, сосна, бук, дуб, трапляються сосна кедрова, береза, явір, граб, ясен. За породною структурою лісів хвойні насадження займають 74,7 відсотків, твердолистяні – 20,6 відсотки, м'ягколистяні – 2,7 відсотки, решта – чагарники – 2 відсотки. Загальний запас деревостанів 18,5 млн кубометрів. Середній запас деревини на одному га вкритих лісовою рослинністю земель становить 273 кубометрів, у тому числі в стиглих і перестиглих лісах 364 кубометри. У букових перелісках окремі ділянки мають запас 700 кубометрів. Середній приріст насаджень у рік становить 4,6 кубометрів з 1 га, а розмір користувань на 1 га лісових земель становить 1,1 кубометра ліквідної деревини.
Пам'ятки. На Надвірнянщині є 146 пам'яток різних епох – від часів кам'яної доби до пам'ятників, споруджених в наші дні. Є в районі і пам'ятки археології – від часів палеоліту до часів Київської Русі. В районі збереглись сліди могильників, відомих як Культура Карпатських курганів, сліди стоянок і поселень кам'яної доби.
Пам'ятки природи.
Ботанічний заказник «Кливський»; –природні ліси ялиці білої віком понад 100 років у передгір'ях Карпат; –ботанічний заказник «Тавпиширківський»; –високогірні смерекові ліси з домішкою сосни гірської та на верхній межі лісу – сосни кедрової європейської; –лісовий заказник «Бредулецький»;
Один із найбільших в Українських Карпатах масивів реліктового виду – сосни гірської на висоті 900-950 м над рівнем моря; –комплексна пам'ятка прирроди загальнодержавного значення «Верїхнє озерище».
Гірська котловина з високогірними карпатськими пралісами та субальпійськими луками, смерекові ліси з домішками бука й сосни гірської.
Дендропарк «Високогірний», біля с.Бистриця: –мінеральне джерело, урочище Рафайловець Бистрицького лісництва (сірководнева вода).
Дерев'яні церкви. У Надвірнянському районі Івано-Франківської області на обліку перебуває 19 пам'яток архітектури: –Різдва Пресвятої Богородиці (1785) – смт.Делятин; –Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (1746) – с.Білі Ослави; –Успіння Пресвятої Богородиці (1739) – с.Гвізд; –Святого Іоанна Хрестителя (1820) – с.Назавизів; –Святого Дмитрія (1835) – с.Білі Ослави; –Святого Юрія Переможця (1924) – с.Бистриця; –Покрови Пресвятої Богородиці (1943) – с.Заріччя; –Святого Миколая (1840) – с.Стримба; –Святої Параскеви (1700) – с.Камінне; –Святого Дмитрія (1796) – с.Зелена; –Святих Косми та Дем'яна (1800) – с.Лісна Тарновиця; –Святого Миколая (1819) – с.Гвізд; –Святого Архистратига Михаїла (1819) – с.Цуцилів; –Святого Миколая (1803) – с.Перерісль; –Преображення Господнього (1835) – с.Лоєва; –Святої Параскеви П'ятниці (1854) – с.Тисменичани; –Святого Василія Великого (1863) – с.Чорні Ослави; –Святої Параскеви П'ятниці (1928) – с.Фитьків; –Воздвиження Чесного Хреста (1835) – м.Надвірна; –Собору Пресвятої Богородиці (1895) – с.Добротів; –Святого Архистратига Михаїла (1803) – с.Чорний Потік; –Покрови Пресвятої Богородиці (1854) – с.Волосів; –Святого Архистратига Михаїла (1862) – с.Гаврилівка; –Святого Миколая Чудотворця (1876) – с.Глинки; –Святого Миколая Чудотворця (1906) – с.Верхній Майдан; –Покрови Пресвятої Богородиці (1912) – с.Саджава; –Чуда Святого Архистратига Михаїла (1922–1925) – смт Ланчин.
Відомі люди: –Марія ДЗЮБА – українська письменниця; –Богдан БЕНЮК – український актор; –Микола ГОБДИЧ – український хоровий диригент; –Володимир ЛУЦІВ – бандурист, концертний співак-тенор.
Старовинні населені пункти. До стародавніх поселень належать: с.Красна (1445 рік), с.Назавизів (1479 рік), с.Перерісль (1485 рік), с.Пнів (1482 рік), с.Тисменичани (1437 рік).
МУЗЕЙ ІСТОРІЇ НАДВІРНЯНЩИНИ.
Адреса: Івано-Франківська область, м.Надвірна, вул.Шевченка, буд.43. Телефон: (03475) 2-48-14.
Музей історії Надвірнянщини створений історико-просвітницьким товариством «Меморіал» у 1995 році з метою відтворення історичної правди про героїчну боротьбу українського народу за свою незалежність у 40-50 рр. ХХ ст. на території Надвірнянщини.
Експозиція музею розміщена у 14 залах двоповерхового приміщення та в підвалі. Музей пропонує такі розділи історії України: «Боротьба проти всіх поневолювачів краю до ХХ ст.», «Перша Світова війна: УСС, УНР, ЗУНР, утворення політичних партій», «Радянська влада в Західній Україні, більшовицький терор 1939-1941 рр.»; «Німецька окупація краю, створення УПА»; «Боротьба УПА проти фашистського та більшовицького режиму»; «Процес становлення Української державності 80-90 рр. ХХ ст.»; «Народознавча світлиця»; «Історія ремесел та промислів Надвірнянщини»; «Славні краяни».
3 зали займає культурно-мистецький Фонд ім.Володимира ЛУЦІВА – співака-бандуриста зі світовим ім’ям, громадянина Англії, уродженця Надвірної.Тут знаходяться безцінні книги, епістолярна спадщина – невичерпне джерело для митців, науковців, письменників. Зберігається листування з Григорієм КРУКОМ, Михайлом МОРОЗОМ, Яковом ГНІЗДОВСЬКИМ та з іншими видатними людьми.
Робочі дні: понеділок – п’ятниця.
Вихідний: субота.
Години роботи: з 9:00 до 17:00 год., в неділю: з 11:00 до 15:00 год.
Музей увійшов до переліку об'єктів, перевірених на рівень доступності для людей з особливими потребами.Коротка характеристика з точки зору можливості відвідування людьми з особливими потребами:Неподалік від музею розташовується зона паркування. Площа перед музеєм вистелена плиткою; щоб дістатись до входу в музей, людині на візку треба подолати 1 сходинку.Вхід в музей достатньої ширини. Для того, щоб дістатись до коридору, необхідно подолати ще три сходинки (пандусу немає). Ширина дверей між кімнатами музею є достатньою для проїзду на візку.Між першою та другою експозиційними кімнатами – три сходинки.Складовою частиною музею є підвальні приміщення, де колись знаходилась катівня. Для людей на візку ця частина музею є недоступною через вузькі металічні двері, які збереглись ще з часів існування тут катівні, а також сходи, котрі і ведуть у підвальне приміщення. Експонати музею підписані.
КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ СЕЛИЩА ДЕЛЯТИН.
Адреса: Івано-Франківська область, Надвірнянський район, смт Делятин, вул.16 липня. Телефони: (067) 250-03-65, (096) 989-71-85.
Музей було урочисто відкрито 16 вересня 2012 року.
Ідейним натхненником створення музею став місцевий мешканець Андрій МИСЮК, який протягом багатьох років займався дослідженням та вивченням історії Делятина, збором експонатів та виношував ідею створення музею.
Музей знайомить відвідувачів із історією Делятина та околиць, з особливостями культури та побуту мешканців. Присутні в музеї унікальні експонати – стародавні ікони, картини та скульптури, давні знаряддя праці,національний одяг тощо.
Тимчасовий графік роботи музею:
Робочі дні: вівторок, четвер, п'ятниця з 14.00-16.00; субота та неділя з 12.00 - 16.00.
Вихідні дні: понеділок, середа.
МУЗЕЙ МАРІЇ ПІДГІРЯНКИ.
Адреса: Івано-Франківська область, Надвірнянський район, с.Білі Ослави, вул.Марійки Підгірянки, буд.278-А. Телефон: (03475) 6-53-29.
Створений в 1996 році на вшанування української дитячої поетеси Марійки ПІДГІРЯНКИ (Марії Омелянівни ЛЕНЕРТ-ДОМБРОЦЬКОЇ, 1881-1963 р.р.), яка народилася в селі Білих Ославах Надвірнянського повіту 29.03.1881 року.
Загальна кількість фондів музею: 850, в т.ч. кількість експонатів в експозиціях – 600.
Музей розміщений в трьох великих кімнатах будинку-резиденції священика біля Материнської церкви, пам’ятки дерев’яної архітектури державного значення, збудованої в 1746 р. Йде розширення музейного приміщення за рахунок другого поверху. В Музеї зберігаються прижиттєві твори письменниці Марійки ПІДГІРЯНКИ та її меморіальні речі. Музей розміщений в історичному будинку (1900 рік). Це перший цегляний будинок в селі і збудований з цегли, яку колись випалювали в Білих Ославах. Видано 8 книжок творчої спадщини славної краянки.
З самого початку створення Музею ним завідує краєзнавець Василь ЛЕВИЦЬКИЙ, лауреат обласної просвітянської премії імені Марійки ПІДГІРЯНКИ.
Вихідні дні: понеділок.
ЛІТЕРАТУРНО-МЕМОРІАЛЬНИЙ МУЗЕЙ МАРКА ЧЕРЕМШИНИ.
Адреса: Івано-Франківська область, Надвірнянський район, смт Делятин, вул.Шевченка, буд.43. Телефон: (03475) 2-48-14.