РОЖНЯТІВСЬКИЙ РАЙОН.
(Районний центр  смт Рожнятів)
     Рожнятівський район  район України на заході Івано-Франківської області у Карпатському передгір'ї та гірській частині Карпат.
     Районний центр: смт Рожнятів. За 54 км від обласного центру.
     Населення: 72 981 осіб (на 01.02.2016 року).
     Площа району: 1300 кв.км.
     Густота населення: 56,6 осіб на км.кв.
     Селищні ради: 3. 
     Сільські ради: 28.
     Селищ міського типу: 3.
     Сіл: 43.
     Селищ: 5.
     Район утворений в 1939 році. 
     Район межуэ з Долинським, Калуським та Богородчанськими районами. По гірському хребту південно-західної сторони із Закарпатською областю.  
     Рожнятівський район розташований у південно-західній частині області, у басейні річки Лімниця та її притоків, за 7 км від залізничної станції, магістралі Стрий-Івано-Франківськ безпосередній близькості від таких обласних центрів як Львів (78 км) та Тернопіль (89 км). У географічному відношенні місцевість (від 200 до 400 м. над рівнем моря), поділена долинами річок Гнила Липа, Нараївка та Свірж. Згідно з міжнародними оцінками, Пімниця вважається найчистішою річкою Європи. Її витік знаходиться на північному схилі гори Буштов, на кордонні із Закарпаттям, на висоті 1150 м над рівнем моря. Довжина Лімниці – 122 км, з яких 85 км вона протікає територією Рожнятівщини. 
     Рельєф. Більшу частину території району займають гори, які на північ від лінії, що проходить через населені пункти Верхній Струтин–Князівка–Дуба–Перегінське, переходять в Передкарпатську горбисту рівнину. Межею Рожнятівщини з півдня є Великий Вододільний хребет, який розділяє басейни приток Тиси і Дунаю в Закарпатті та Дністра на території Центральних Горган. У минулому по цьому хребту проходив державний кордон Польщі та Чехословаччини. Гірські масиви району відносяться до центральних Горган, кам'янистих, найбільш заліснених і найменш освоєних гірських районів Українських Карпат. Тут знаходиться найвища вершина українських Горган – гора Велика Сивуля (1836 м).ь Флора та фауна. Ліси, у яких багато суниці, чорниці, малини, ожини, брусниці, грибів, займають більше 2/3 території. Тут розміщено 27 природозаповідних об'єктів, найвідомішими з яких є ботанічний заказник «Яйківський», де охороняється кедрова сосна, урочище Сокіл, гідрологічний заказник «Турова дача» та ін. Клімат. 
     Кліматичні умови сприятливі для розвитку туризму. Клімат помірно континентальний. У рівнинній частині літо тепле (середня температура липня +16 … +190С, взимку −3 … – 60С, опадів у середньому випадає біля 800 мм). У гірській частині клімат різноманітніший, зима прохолодніша, опадів біля 1300 мм. Історія. Рожнятів (Рожнітів, пол.Rozniatow) – селище міського типу, центр Рожнятівського району Івано-Франківської області України. Знаходиться біля підніжжя Ґорґанів, в долині річки Дуби поблизу річки Лімниці. Населення близько 4000 (3100 у 1970 р.). Рожнятів відомий з 12 століття Перше поселення виникло в долині річки Дуби як невеличка осада, яка називалася Старим селом. Ця назва збереглася за частиною селища і дотепер. 
     Поселення будувалось в густих лісах, і працьовитим селянам доводилось докладати багато зусиль, щоб обробити клаптики землі. Але основним заняттям жителів було скотарство. На початку XV століття в Рожнятові виріс добре укріплений замок. За декретом від 14 листопада 1785 року, згідно з Магдебурським правом, Рожнятів отримав статус міста. Це пожвавило торгівлю, розвиток ремесла. В місті функціонувало кілька підприємств, броварня, цегельня, водяний млин. 
     До стародавніх поселень Рожнятівщини належать також селища міського типу Брошнів Осада (XVI ст.), Перегінське (1292 р.), Цінева(1567 р.), Красне (1440 р.). У 1910 р. у Рожнятові було 3,6 тис. мешканців. З них 38% греко-католиків, 19,9% римо-католиків, 42,1% юдеїв. З 1940 у складі УРСР. Праісторичним поселенням Рожнятівщини є село Нижній Струтин. В Нижньому Струтині ву 1912 році проводилися розкопки польським вченим Іваном КОПЕРНИЦЬКИМ, а у 1935 та 1937 рр. українським дослідником М.Ю.СМІШКОМ. На сьогоднішній день досліджено 16 із 46 курганів. На території села померлих ховали з кінця II ст. н.е до IV ст. н. е.
     Економіка. Промисловий комплекс району налічує 18 промислових підприємств. Найбільшу питому вагу займають лісова і деревообробна – це 31,2%. Понад 90% створених на базі колишніх державних підприємств акціонерних товариств трансформовані у приватні чи спільні з іноземними інвестиціями підприємства, або господарські товариства із невеликим числом співвласників. Аграпромисловий комплекс району об'єднує підприємства різних форм власності. Розвивається фермерське господарство. В районі працює 14 фермерів, які обробляють 85,4 га. ріллі. На одне господарство припадає 6,1 га. ріллі. В сільськогосподарському виробництві з кожним роком збільшується частка приватного сектора. Найвищу долю питомої ваги по видах діяльності суб'єктів малого підприємництва займаються підприємства, що зайняті у сфері торгівлі та громадського харчування – 41 або 25,9% від діючих підприємств, промисловості – 39, або відповідно 24,7%, ведення лісового господарства 22%. 
     Культура. Бібліотека. Рожнятівська центральна районна бібліотека – культурно-просвітницька установа, центр інформаційного та бібліотечно-бібліографічного обслуговування читачів району, виконує функції організаційно-методичного та координаційного центру для 44 бібліотек-філіалів. Співпрацює з бібліотеками інших систем і відомств, громадськими організаціями, підприємствами та установами району. Щорічно бібліотека видає близько 55 тис. документів. У 1951 році в штат районної бібліотеки було введено посаду завідувача читальним залом. РИБЧАК Марія Василівна (9 травня 1954 р.н.) – директор бібліотеки, заслужений працівник культури України, лауреат обласної премії імені Марійки ПІДГІРЯНКИ.
     Туризм. Територія площею 130,5 тис.гектарів, з яких 80 тисяч гектарів – ліси і гори, що відносяться до Центральних Горганів – сьогодні найменше освоєні гірські райони Українських Карпат. Тут бере свій початок одна з найчистіших річок Європи – Лімниця. Цікавий для туристів Рожнятівський район й своїми історичними пам'ятками (архітектурними), краєзнавчими: до наших днів збереглися (в реконструйованому вигляді) – замок польського магната СКАРБКА (Х1V ст.), доменна піч в урочищі Ангелів, збудована в 1810 році А.АНГЕЛОВИЧЕМ, заново відбудована в урочищі Підлюте «Кедрова палата» – відома з поч. ХХ ст. як курорт-резиденція Митрополита Андрея ШЕПТИЦЬКОГО. Також, на території району функціонує пластовий табір – музей «Сокіл», який був заснований в 1926 р. (знаходиться поруч с.Гриньків). Багатою експозицією володіє народний історико-краєзнавчий музей культури та побуту Бойківщини в селі Цінева. Хрест «в пам'ять святої тверезості» (1874 р.) й донині зберігся в с.Ясень. В цьому населеному пункті функціонує хата-музей Івана ВАГИЛЕВИЧА – члена «Руської трійці», одного з авторів «Русалки Дністрової». Письменникові землякові – на знак поваги і шани – вдячні горяни встановили пам'ятник. 
      Про важкі часи галичан, які поклали початок масової еміграції бойків до Канади, нагадує пам'ятний знак першим заробітчанам – емігрантам – Василю ІЛИНЯКУ та Івану ПИЛИПІВУ, встановлений з нагоди 100-річчя від цієї події в с.Небилів. Природно-заповідний фонд. Природно-заповідний фонд Рожнятівського району – особливий і надзвичайно багатий: це, передусім, заказники загальнодержавного значення: ландшафтний «Грофа», гідрологічний «Турова дача», ботанічний «Яйківський» та «Конвалія», пам'ятки природи, заповыдны урочища: «Лопушна», «Лужки», «Котелець», «Сокіл», «Кораловий корінь». 
      Пам'ятки. У Рожнятівському районі Івано-Франківської області на обліку перебуває 37 пам'яток архітектури. 
      Відомі люди
      –ВАГИЛЕВИЧ Іван Миколайович,  народився 02.09.1811 року в с.Ясень. Помер 10.06.1866 року, священник УГКЦ, український поет, філолог, фольклорист, етнограф, громадський діяч; член «Руської трійці». 
      –ОСТАПОВ Василь Дмитрович, народився 11.03.195о року. Помер 08.03.2009 року. Український прозаїк, драматург, публіцист, член Національної спілки письменників України (2001-2009 роки).
МУЗЕЙ ІВАНА ВАГИЛЕВИЧА.
      Адреса: Івано-Франківська область, Рожнятівський район, с.Ясень. 
      Музей відкрито в 1995 року в селі Ясень – на батьківщині видатного письменника, етнографа і просвітителя, члена «Руської трійці», яка в 1837 році видала альманах «Русалка Дністрова». 
      Музей розташований у будинку, що колись належав родині письменника, біля якого в 1937 році було споруджено пам’ятник з написом: «Пробудителям Галицької землі отцям М.ШАШКЕВИЧУЯ.ГОЛОВАЦЬКОМУ та І.ВАГИЛЕВИЧЕВІ в століття «Русалки Дністрової». 
      В 70-х роках минулого століття пам’ятник перебудовано. 
      У п’яти кімнатах розміщено понад тисячу експонатів. Це в основному друковані видання, документальні матеріали, які передала музеєві Львівська наукова бібліотека імені В.СТЕФАНИКА, предмети побуту і гончарні вироби, одяг, взуття, якими користувалася колись родина ВАГИЛЕВИЧІВ та жителі рідного села письменника.
      Окремим стендом оформлено родинні фото І.ВАГИЛЕВИЧА
      Є в музеї видання альманаха «Русалка Дністрова» різних часів та інші книги. В окремій кімнаті представлего фотографії людей села Ясень, які тут жили, боролися за вільну і незалежну Україну.
КІМНА-МУЗЕЙ ВОЛОДИМИРА ІВАСЮКА.
      Адреса: Івано-Франківська область, Рожнятівський район, cvn Брошнів-Осада,вул.22 Січня, буд.49, школа мистецтв імені Героя України Володимира Івасюка.
      Вона заходиться в приміщенні Брошнів-Осадської дитячої школи мистецтв імені Героя України Володимира ІВАСЮКА
      Відкрито кімнату-музей в 2000 році. Серед експонатів – рукописні збірки пісень автора і вірші, спогади батька, сестри про видатного композитора, а також спогади його сучасників – Назарія ЯРЕМЧУКАВасиля ЗІНКЕВИЧАЛюдмили ПАХМУТОВОЇРостислава БРАТУНЯРомана КУДЛИКА.
      Цікаво представлено в кімнаті-музеї підбірки фотографій видатного композитора. 
      В день народження Володимира ІВАСЮКА на базі школи мистецтв проводиться традиційне свято – обласний дитячий фестиваль української естради «Водограй».
КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ «БОЙКІВЩИНА».
      Адреса: Івано-Франківська область, cмт Рожнятів, вул. Січових Стрільців. Телефон: (03474) 2-11-99.
      Музей відкрито в 2004 році під час святкування на Рожнятівщині Другого міжнародного фестивалю «Бойківська ватра-2004».
      Розташований він у старовинному будинку, який побудував на початку 20 століття український граф ДУМКА
      За радянських часів тут знаходився суд, а потім – музей художника Володимира ХАРЧЕНКА
      Понад 400 пам’яток матеріальної і духовної культури Рожнятівщини знайомлять відвідувачів з історією району від ІІ-V ст. нашої ери і по сьогодення.
ПЛАСТОВИЙ ТАБІР  МУЗЕЙ «СОКІЛ».
      Адреса: Івано-Франківська область, Рожнятівський район, с.Гриньків, вул.Зарічна, буд.11, ПТМ «Сокіл». E-mail: www.sokil.plast.org.uf, sokil@plast.org.ua.
      Пластовий табір-музей «Сокіл» є найдавнішою і найславнішою оселею Пласту, яка була посвячена в 1926 році. 
      Пластовий табір-музей «Сокіл» знаходиться на лівому березі річки Лімниця поблизу села Гриньків Рожнятівського району Івано-Франківської області (на відстані 70 км від обласного центру).
      Щороку (до 1939 року) тут відбувалися табори для юнацтва, які мали велике значення для національного виховання і фізичного гарту молоді під час польської окупації. Таборували на Соколі десятки пластунів і пластунок; кожен з них зберіг у пам’яті неповторний чар пластування серед верхів Карпат і неспокійної Лімниці. 
      «Сокіл» є цінністю та історичною колискою Українського Пласту, кузнею пластових характерів його членів.
      В 1990 році пластуни повернулися на «Сокіл». З цього часу пріоритетом є відбудова табору-музею «Сокіл», як пластової оселі – з метою забезпечення потреб Пласту при проведенні літніх таборів, вишколів, семінарів тощо. 
      Опікується питаннями розбудови «Сокола», формуванням напрямних діяльності, визначенням першочергових завдань Управа оселі. Її персональний склад формують спільно Головна Пластова Булава та Крайова Пластова Рада України.
ІСТОРИКРО-КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ КУЛЬТУРИ ТА ПОБУТУ В СЕЛі ЦІНЕВА.
      Адреса: Івано-Франківська область, Рожнятівський район, c.Цінева. 
      Цінівський історико-краєзнавчий музей відкрито в 1976 році. 
      Він знаходиться в старовинному будинку села, який колись називали Білою школою, оскільки ця будівля милувала і захоплювала всіх своїм білим кольором. Школа збудована громадою села в 1910 році. А кошти  для цього виділила фірма «Глезінгер», як компенсацію селянам за землю, яку вони віддали для прокладання залізничної дороги в Карпати. 
      У п'яти залах музею зібрано понад п'ять тисяч пам'яток матеріальної та духовної культури. Це документи історії та археології, нумізматичні колекції, предмети ремесла і побуту. Музею присвоєно звання народний. 
      Зал № 1. Тут представлені предмети, ілюстративні матеріали, що знайомлять відвідувачів з історією земель Рожнятівщини з II століття до н.е. по III століття н.е. На вітринах –глиняний посуд, кам'яні сокири, шкребачки, ножі. Про історію краю яскраво розповідають розділи «Київська Русь», «Галицько-Волинське князівство», «Край під гнітом шляхетської Польщі». Цікаві матеріали про нашу історію містять розділи «Культура і освіта», «Економіка краю в другій половині XIX – на початку XX століття». Тут же представлено інтер'єр бойківської хати. 
      Зал № 2. У цьому залі знаходяться матеріали, що розповідають про першу світову війну, яка чорною смугою пройшла через територію району, про січових стрільців та утворення ЗУНР. Один з розділів цього залу розповідає про розвиток промисловості і сільського господарства в селі і районі в умовах шляхетської Польщі і Австрії. Є цікаві відомості про майстрів-умільців. Цінівські майстри збудували в Галичині близько 100 дерев'яних церков. Прізвища Фоми ДЖУРИНА і Якова ДЕМКОВА занесені до УРЕ. Під їхнім керівництвом було перенесено з села Кривки до Львова пам'ятку народної архітектури – церкву, яка знаходиться зараз в експозиції музею «Шевченківський гай». В 1745 році будівничі села звели церкву Святого МИХАЙЛА у рідній Ціневі. Великий інтерес викликає колекція фотографій 20-30-х років. 
      Зал № З. Матеріали та фотографії цього залу відтворюють документальну розповідь про відвагу і героїзм жителів Ценяви в роки Другої світової війни.
      Зал № 4. В центрі уваги відвідувачів – сувеніри, подарунки музею з Канади, США, В'єтнаму, Угорщини, Чехословаччини та інших країн. Є цікаві матеріали про дружні зв'язки села з Румунією. Заключний розділ експозиції розповідає про діяльність первинної організації товариства «Україна», про культурні зв'язки з українцями за кордоном. 
      Зал № 5. Це – зал фауни і флори краю. В залі представлені чучела тварин і птахів, фотографії про красу природи рідного карпатського краю.    
      Робочі дні: понеділок – п’ятниця. 
      Години роботи: з 11:00 до 18:00 год.
ІСТОРИКРО-КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ КУЛЬТУРИ ТА ПОБУТУ В СЕЛі ЦІНЕВА.
      Адреса: Івано-Франківська область, Рожнятівський район, с-ще Брошнів-Осада, вул.22 січня, ЗОШ 1-ІІІ ступенів. 
      Музей знаходиться в приміщенні Брошнів-Осадської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів. 
      Відкрито кімнату-музей 14 жовтня 1995 року. А з 1997 року вона стала філіалом Івано-Франківського краєзнавчого музею на громадських засадах. В музеї зібрано більше, як 500 експонатів. 
      Це в основному оригінальні та фотоматеріали, книги, періодичні видання, що розповідають про повстанський рух на Рожнятівщині та на Прикарпатті у воєнний та післявоєнний період в загонах ОУН-УПА під проводом Степана БАНДЕРИ, одяг, предмети побуту, якими користувалися повстанці, збірки пісень тих років, тюремна вишивка. 
      У кімнаті-музеї представлено макет криївки, в якій переховувалися повстанці.