ЯРЕМЧАНСЬКА МІСЬКА РАДА.
(Центр – м.Яремче)
Яремчанська міська рада – район України в південній частині Івано-Франківської області.
Центр: м.Яремче. (місто обласного підпорядкування). Відстань до Івано-Франківська 58 км.
Населення: 23 121 особа (на 01.09.2015 року).
Населення міське: 12 121 особа (на 01.09.2015 року).
Населення сільське: 10 617 осіб (на 01.02.2016 року).
Площа району: 300,36 кв.км.1
Густота населення: 35,21 осіб на км.кв.
Міські ради: 1.
Селищні ради: 1.
Сільські ради: 4.
Міст: 1.
Селищ міського типу: 1.
Сіл: 5.
Міська рада утворена в 1900 році.
Відомий курортний та туристичний центр України з мальовничими лісовими ландшафтами та чистим гірським повітрям. Охоплює південно-західну частину області та центральну частину Українських Карпат. Всі населені пункти мають статус високогірних. Більша частина території Яремчанщини (50,3 тис. га) розташована в межах Карпатського національного природного парку. Основною річковою артерією міста є Прут.
На території Яремчанської міської ради є можливості для курортного лікування.
Багата Яремчанщина на культурно-історичні та природні пам'ятки. Тут збереглися церкви XVII-XIX століть, збудовані у традиційних формах сакральної архітектури Гуцульщини, великі кам'яні залізничні мости IX ст. На території Яремчанської міської ради взято на облік 9 пам*яток архітектури.На ринках м. Яремче можна придбати чудові вироби гуцульських майстрів, які зберегли ремесла і традиції своїх предків.
Місця відпочинку. Саме м.Яремче, села Яблуниця та Паляниця є популярними центрами зимового відпочинку з облаштованими гірськолижними трасами та витягами. Функціонує понад 60 туристично-рекреаційних закладів та 400 садиб.
Популярні туристичні місця:
–Карпатський національний природний парк (площа 50, 3 тис.га), м.Яремче, вул.Стуса, 6,тел.: (03434) 2-27-31, 2-11-57, 2-22-59. У-mail: cnnp@meta.ua. www.cnnp.yaremcha.com.ua , www.Carpathians, org.ua; Парк створений для збереження цінних природних комплексів та культурно-історичних пам'яток Чорногори та Горган. Флора налічує 1105 видів, фауна – 50 видів, птахів – 110;
–Чорногірський хребет – масив Карпат з унікальними природними системами, найвищою в Україні г.Говерла (2061 м) та г.Ребра (2001 м), г.Гутин-Томнатик (2016 м), г.Бребенескул (2036 м), г.Піп Іван (2028 м);
–Озеро Несамовите, кам'янистий схил г.Туркул, на висоті 1750 м;
–Найвисокогірніша метеостанція в Українських Карпатах, полонина Пожижевська (1429 м);
–Водоспад «Пробій»;
–р.Прут (м Яремче);
–Каскад водоспадів висотою 8 м. Водоспад «Тук» (Женецький), с.Татарів. Знаходиться на висоті 900 м н.р.м. Вода вільно падає з висоти 15 м.
–Гірський курорт «Буковель» www.bukovel.com;
–с.Паляниця. Сучасна гірськолижна інфраструктура;
–«ВелоКраїна» – велосипедні маршрути, велопрокати, www.bileland.org.ua;
–Церква Святого Пророка Іллі, пріле. Дора, м.Яремче;
–Церква Різдва Пресвятої Богородиці, XVII ст., с-ще Ворохта.
Довідкова інформація:
–Автовокзал: м.Яремче, вул.Свободи, 234, тел.: (0-34-34) 2-23-17;
–Залізничний вокзал: м.Яремче, вул.Свободи, 268, тел.: (03434) 2-23-56.
–Яремчанський гірський пошуково-рятувальний пункт: тел.: (03434) 2-29-46, 067-8372819;
–Яремчанська міська рада, відділ туризму та рекреації:м.Яремче, вул.Свободи, 270, тел.: (03434) 2-30-11, 2-22-77, Е-vailmail: yaremche_tourism@ukr.net,www.yaremche.org, www.yar-info.if.ua
–Інформаційно-туристичний центр «Karpaty-Rest»с.Микуличин, вул.Грушевського 97-а, тел.:0679077800; 097-9005775. E-mail: vip.karpaty–rest@yandex.ua, www.karpaty–rest.org.ua.
ГІРСЬКО-ЛИЖНИЙ КУРОРТ УКРАЇНИ.
Букове́ль – найбільший гірсько-лижний України. Розташований неподалік від села Поляниця Яремчанської міської ради, біля підніжжя гори Буковель на висоті 920 метрів над рівнем моря.
Найвища точка курорту – г.Довга – 1372 м.
Сезон триває з кінця листопада до середини-кінця квітня.
В 2012 році Буковель було визнано найбільш швидко-зростальним гірськолижним курортом світу.
Географія. Курорт розташований неподалік від с.Поляниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області. за 30 км від м.Яремче і в 100 кілометрах на південний захід від м.Івано-франківська. Буковель розташовано на п’яти горах: Буковель (1127 м.), Бульчиньоха (1455 м.), Довга (1373 м.) , Бабин Погар (1 180 м.), Чорна Клева (1 241 м.). Найближчі населені пункти: Яблуниця – 15 км., Татарів – 10 км., Ясиня–25 км., Ворохта – 15 км. Історія курорту.
Починається з 2000 року, коли між ТзОВ «Скорзонера» та фірмою «Горизонт АЛ» було укладено угоду про створення туристично-рекреаційного комплексу цілорічного функціонування. Було проведено передпроектні дослідження території, розглянуто можливі варіанти розміщення гірськолижних полів і осей канатних доріг першої черги. До досліджень території, а також створення майстер-плану були залучені провідні іноземні компанії, зокрема австрійська фірма Plan-Alp і канадська Ecosign.
Наприкінці 2001 року були зроблені стартові роботи по запуску першої канатної дороги комплексу – витягу довжиною 691 м на північному схилі г. Буковель. Паралельно з будівництвом канатної дороги розроблялися варіанти розміщення парнокрісельної канатної дороги на північно-західному схилі г.Буковель.
У вересні-жовтні 2002 р.р. цей проект було реалізовано у вигляді канатної дороги довжиною 1000 м. 2003 рік відзначився відкриттям другого схилу – траси 2А і двукрісельного витягу.
У 2004 році було відкрито трасу 7А, на котрій було розміщено бугельний підйомник і розпочато активну підготовку до створення масштабної гірськолижної арени.
У 2003-2004 р.р. на території ГК «Буковель» відпочивало 48 тис. чоловік, в 2004-2005 р.р. – 206 тис. У 2006-2007 р.р. гостями стали орієнтовно 400 тис. чол.
За сезон 2008-2009 р.р. курорт відвідало близько 850 тис. унікальних туристів.
У 2010-2011 р.р. на курорті було зареєстровано 1,2 мільйона денних відвідувань. 8% – 10% від загальної кількості відпочивальників складають іноземні туристи.
У 2012 році гірськолижний курорт Буковель було визнано найбільш швидкозростаючим гірським курортом світу.
Інфраструктура. Курорт являє собою містечко, в якому розгорнуто спектр умов для заняття спортом, бізнесу, відпочинку, оздоровлення:
Спорт: 60 км підготовлених трас. 100% обладнано сніговими гарматами, 63 гірськолижних трас усіх рівнів складності, 16 витягів з пропускною здатністю 34700 осіб/год;–лижна школа (в тому числі спеціалізована дитяча), пункти прокату спорядження, сноупарк, велопарк. Проживання: сім власних комфортабельних готельних комплексів — номерний фонд – 1500 ліжко-місць, біля 12000 ліжко-місць різних категорій у регіони довкола курорту, 4-зіркові та 5-зіркові окремі вілли-шале з власним гаражем, басейном, сауною та персональним ski-out.
Розваги: розважальний Центр «Бука», озеро з екологічною системою підігріву та облаштованною територією пляжу, мотузковий alpine-park, ковзанка, вело парк, прогулянки на собачих упряжках, кінні прогулянки, квадротури, Paintball / Airsoft, екстрім-парк, скалодром, пішохідні маршрути та екскурсії, рафтінг, сноубайк, дитячий клуб Kinder Club, дитячий розважальний центр Леопарк, Вig-Airbag.
Найбільше штучне озеро України. Влітку 2014 року Буковель відкрив найбільше штучне озеро країни: площа 6,8 га, розміри 750 х 140 м., пляж протяжністю 2 км., глибина до 15 м. Озеро стало наймасштабнішим проектом курорту вартістю майже 150 млн. грн. Береги озера облаштували шезлонгами, пляжними зонами відпочинку і кафе. А на самому озері розгорнули весь спектр водних розваг:водні лижі, вейкбординг, каякінг, катамарани, гідроцикли, аквабатут, водна гірка,дайвінг-школа. Для безпеки відпочиваючих на всіх атракціонах працюють досвідчені інструктори, на пляжі акредитовані рятувальники, а зони для купання і водних розваг розмежовані.
Оздоровлення. З 2008 року Буковель почав розвиватися як лікувальний і бальнеологічний центр. Зараз на курорті діє центр, який обладнаний сучасним діагностичним та медичним обладнанням. Він спеціалізується на допомозі людям з проблемами опорно-рухового апарату, шлунково-кишкового тракту та сечовивідних шляхів. На території курорту розміщено безкоштовний бювет, в якому подається природня мінеральна вода, корисні властивості якої затверджені Одеським Інститутом Бальнеології та Курортології. Вода пройшла перевірку та сертифікацію. Крім того, курорт відомий своїми Буковельськими чанами, які функціонують на основі мінеральної води та фіто відварів.
Траси та витяги. Буковель розташований на п'яти горах: Довга (1372 м), Буковель (1127 м), Бульчиньоха (1455 м), Бабин Погар (1180 м), Чорна Клева (1241 м). Завдяки цьому курорт має більш ніж 53 км трас всіх рівнів складності. Траси проходять на спеціально підготовлених схилах із трав'яною основою. Всі обладнані сніговими гарматами та захищені від прямого сонячного проміння. Траси готують для катання спеціальною снігонапилювальною та сніготрамбувальною технікою. Освітлення трьох схилів дозволяє кататися й у вечірній період. В сезон на курорті функціонують 16 сучасних витягів з загальною пропускною здатністю 34700 осіб / год. Одночасно, комфортно на схилах курорту можуть кататись до 15000 осіб.Кількість трас – 63,довжина трас – від 300 до 2353 м., класифікація трас – сині, червоні, чорні, перепад висот: від 40 до 285 м. Є спортивні траси для слалому-гіганта і могула (№ 1B)16 витягів: 11 – чотирикрісельні, 1 – двокрісельний (№ 2), 1 – трикрісельний, 1– бугель (№ 6), мультиліфти – 2. Bukovel Ski School.
Гірськолижна та сноуборд школа «Буковель» була заснована у 2001 року менеджерами гірськолижного курорту «Буковель» і тренерами з гірськолижного спорту та сноубордингу. Діяльність школи спрямована на навчання людей всіх вікових категорій, підготовку професійних спортсменів, пропаганду здорового способу життя та гірсько-лижного спорту. Bukovel Ski School виступає головним організатором змагань з гірськолижного спорту та сноубордингу дітей, аматорів, спортсменів та інструкторів – більше 30 змагань у зимовий сезон. У літній період школа займається організацією програми дитячого спортивно-оздоровчого табору «Буковель», який функціонує на території курорту, а також проводить різноманітні розважальні заходи для відвідувачів ТК «Буковель». Bukovel Ski School також є організатором масштабних благодійних соціальних проектів («Ставай на лижі», «Спортивна секція», «Щасливі діти»), що направлені на популяризацію гірсько-лижного спорту серед дітей, юних спортсменів, учнів шкіл-інтернатів.
Постійними партнерами Bukovel Ski School є: Міністерство остіти України, Міністерство молоді та спорту України, Федерація лижного спорту України, Міністерство освіти і науки України, Національний олімпійський комітет України. Інструктори школи пройшли навчання згідно міжнародним стандартам підготовки інструкторів з гірсько-лижного та сноуборт спорту – ISIA. Bukovel Bske Park.
Велопарк на території туристичного комплексу Буковель. Парк обладнаний трасами для різних дисциплін гірського велоспорту (маунтінбайкінг MTB): Cross-Country, DownHill. Довжина трас для велопрогулянок – 46,7 км, довжина трас для швидкісного спуску – 4,7 км. Байк Парк пропонує 10 маршрутів різного рівня складності та протяжності – від оглядових трас до DownHill і SuperD. За сезон парк відвідує понад 6000 туристів. Bukovel Bike Park є організатором та основною локацією проведення багатьох вело змагань, зокрема щорічних Bukovel Grand Bike Fest, Національний DownHill чемпіонат України, Bukovel DH.Міжнародний дитячий центр «Артек-Буковель».
Дитячий табір «Артек», після анексії Криму Російською Федерацією змушений був перебратися в Карпати.В 2014 році, завдяки зусиллям команди артеківців та компанії «Ресорт Менеджмент Груп» при сприянні туристичного комплексу «Буковель» і Департаменту освіти, науки, сім’ї, молоді та спорту Івано-Франківської ОДА було створено Міжнародний дитячий центр «Артек-Буковель».т Перша зміна табору розпочалась 16 червня 2014 року. З 2014 році «Артек-Буковель» готовий прийняти за одну зміну на відпочинок 2000 дітей, а за ціле літо – більше 10 000.Плани курорту. Курорт активно розвивається – постійно ведуться роботи з розширення інфраструктури та прокладення нових лижних трас, більша частина будівель була збудована в останні кілька років.
Майстер-план розвитку Буковелю передбачає установку 26 великих витягів з сумарною продуктивністю 57000 осіб на годину і будівництво трас загальною площею 379 гектарів, що дозволить комфортно вмістити 19500 туристів одночасно. Після завершення п'ятого, остаточного етапу будівництва курорт буде мати 118 кілометрів гірськолижних трас, що дозволить курорту увійти до числа 50-ти найбільших гірськолижних курортів світу. Загальний план також передбачає створення 13200 спальних місць в готелях на території курорту, 13380 місць в будинках розташованих у безпосередній близькості до схилів, 3650 місць у котеджах і 3160 місць в житлових будинках для співробітників курорту (всього 33390 спальних місць). Для данного курорту із загальною місткістю більше 20000 чоловік також заплановано 2500 місць паркування автомобілів на денних автостоянках (включаючи 2000 місць у двох великих паркувальних спорудах): залізнична гілка, канатна дорога Яремче-Буковель, готельний комплекс економ-класу для студентів з дансингами та аквапарком, критий паркінг на 3000 автомобілів, льодовий палац, нові траси, хаф-пайп, олімпійські ігри. Олімпійські ігри.
Після бурхливого розвитку курорту в деяких ЗМІ почали з'являтися дані про бажання Буковелю брати участь у висуванні курорту на господаря Зимових Олімпійських ігор майбутніх років. У 2008 році голова НОК України Сергій БУБКА повідомив, що наразі говорити про це рано: «…сама ідея і думка хороші, але реально Буковель не може бути організатором Олімпійських ігор… Якщо якесь місто й може бути, то це Івано-Франківськ, бо має бути потужний центр, і лише навколо нього може бути Буковель чи якійсь інші містечка, які мають розвинену інфраструктуру. Буковель прекрасне місце, справді світового рівня зимовий курорт, але говорити зараз про Олімпіаду – смішно. Потрібно відповідальніше підходити до таких серйозних питань» На данний момент Україна вже подала заяву на проведення «Зимової Олімпіади 2022» і Буковель вважається одним із ключових претендентом на звання основної спортивної арени ігор. За словами директора курорту Олександра ШЕВЧЕНКА вже сьогодні тут можна проводити змагання з третини олімпійських видів спорту, а в майбутньому подвоїти цю кількість. Також Олександр ШЕВЧЕНКО наголошує на тому, що інвестори Буковелю готові вкласти близько 1 млрд доларів у розвиток гірськолижної інфраструктури у разі проведення в Україні зимових Олімпійських ігор 2022 року. Для підготовки вистачить і часу, і фінансів, і технічних потужностей: «Що стосується всієї гірськолижної інфраструктури, я не говорю нині про основні льодові арени, то ми готові вкласти близько 1 млрд доларів власних приватних інвестицій в розвиток олімпійського майбутнього України на наступні десять років. Тобто, ми готові практично все побудувати своїм коштом на туристичному комплексі «Буковель», на території Івано-Франківської області залежно від того, які інфраструктурні об'єкти нам будуть цікаві, які інфраструктурні об'єкти будуть у безпосередній близькості до «Буковелю».
КАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРИРОДНИЙ ПАРК.
Створений для збереження унікальних лісових екосистем Центральної Європи. Карпатський національний природний парк – перший і один з найбільших в Україні національних природних парків. Він був створений постановою Ради Міністрів УРСР від 3 червня 1980 р. № 376. Ще в 1921 році у межах його нинішньої території на площі 447 га було створено резерват для охорони Чорногірських пралісів.
Частина нинішньої території парку з 1968 по 1980 рік була у складі Карпатського державного заповідника, від якого при створенні парку були відокремлені Говерлянське і Високогірне лісництва. В національному природному парку працюють 234 особи, з них у науковому підрозділі – 18, у службі охорони – 130. Площа парку становить 50495,0 га, з них у постійному користуванні – 38322,0 га. Його територія простягається на 55 км з півночі на південь і на 20 км із заходу на схід. Переважна частина території парку розташована в межах абсолютних висот – 500–2000 м над р. м. Найвища точка України – вершина гори Говерла (2061 м н.р.м.) – розташована в межах парку.
Парк розташований у найбільш високому і цікавому в географічному відношенні секторі Чорногірського і Горганського масивів. Основна частина його території охоплює верхів'ї річки Пруту і її приток, решта – в басейні Чорного Черемошу. В геоструктурному плані його територія входить до складу Чорногірської та Скибової зон Карпатської складчастої області, де на поверхню виходять товстошарові пісковики, чорні аргіліти, глинисто-пісковий фліш та інші геологічні відклади. Вона репрезентує райони середньогірських Скибових Горган з характерними кам'янистими розсипами, Ясинсько-Верховинської міжгірної котловини з м'якими обрисами і плоскими вершинами гір та Чорногірського масиву з високими хребтами, що тягнуться з північного заходу на південний схід з характерними особливостями рельєфу: наявністю слідів давнього зледеніння – великих за розмірами давньольодовикових морен і карів, заповнених кришталево чистою водою. Вершини гір округлі або куполоподібні, схили в нижніх частинах пологі, а у верхніх – круті. У межах парку виділяються бурі гірсько-лісові, гірсько-підзолисті, гірсько-лучні і дернові типи ґрунтів. Ландшафтне різноманіття представлене низькогірськими флешовими крутосхилими хребтами з бурими гірсько-лісовими та дерново-буроземними щебенюватими ґрунтами; середньогірськими і високими давньольодовиковими флешовими крутосхилими хребтами з полонинами, на яких переважають бурі гірсько-лісові щебенюваті та гірсько-торф'яно-буроземні ґрунти, гірські галечникові, гравійно-піщані та суглинисті заплави.Найважливішими об'єктами охорони парку є природні лісові, субальпійські та альпійські біогеоценози Чорногори, реліктові осередки сосни звичайної та кедрової, які збереглися на кам'янистих розсипах Чорногірського і Ґорґанського масивів, високогірні ландшафти з льодовиковими карами, валами і озерами льодовикового походження, цінні ботанічні, геолого-морфологічні пам'ятки. Найцінніші ділянки парку охоронялись і до оголошення його Державним природним національним парком. Проте на значній площі мали місце усілякі форми антропогенного впливу, внаслідок чого сталися суттєві трансформації в природній структурі рослинного покриву. На пологих схилах вирубувалось або випалювалось криволісся гірської сосни та зеленої вільхи, що призвело до зниження на 100–200 і більше метрів межі смерекових лісів на схилах гір Говверла, Брескул, Пожижевська , Маришевська.
Знищення захисних лісонасаджень у високогір'ї стало причиною частішого сходження снігових лавин, розвитку ерозійних та зсувних процесів. Після встановлення на цих територіях заповідного режиму природне відновлення верхньої межі смерекових лісів сталося досить швидко. У високогірних ландшафтах парку і його захисній зоні збереглася найбільша кількість ендемічних та реліктових видів карпатської флори, включення цих ландшафтів в заповідну зону забезпечує надійне збереження та відновлення цінного генофонду.
Карпатський національний природний парк був створений з метою:
–збереження типових для Чорногори та Ґорґан гірських і долинно-річкових природних комплексів, цінних історичних, архітектурних та етнографічних пам'яток;
–проведення наукових досліджень у галузі охорони довкілля;
–збереження рідкісних для Центральноєвропейської геоботанічної провінції природних екосистем, які мають особливе значення;
–збереження та відновлення генофонду рідкісних і зникаючих рослин, тварин;
–охорони гірських ландшафтів, як визначної пам'ятки даного регіону;
–забезпечення на базі екосистем вирішення актуальних для Карпат науково-природознавчих та природоохоронних завдань;
–створення умов для відпочинку й оздоровлення населення;
–пропаганди природоохоронних знань і екологічного виховання.
На території парку організовані чотири функціональні зони:
–заповідна;
–захисно-рекреаційна;
–рекреаційна;
–рекреаційно-господарча.
За функціональним зонуванням території заповідна зона становить 11401,4 га, зона регульованої рекреації – 25953,1 га, зона стаціонарної рекреації – 106,6 га, господарська зона 13033,9 га.
До заповідної зони входять найцінніші пралісові, субальпійські та альпійські ділянки, на яких масово зростають ендемічні та реліктові види рослин, розташовані верхів'я приток Пруту і Чорного Черемошу, а також інші унікальні ділянки, які відіграють вирішальну роль у стабілізації гідрологічної обстановки регіону.
Клімат. Характеризується як перехідний від помірно теплого західноєвропейського до континентального східноєвропейського. Середньорічна температура повітря становить +6 градусів із зниженням у високогір'ї, річна кількість опадів збільшується з висотою від 800 до 1400 мм, снігу випадає до 50 см, а в окремі роки до 2 м.
Водні ресурси. Головною водною артерією території парку є річка Прут. Вона бере початок біля підніжжя Говерли й протікає територією парку 50 км. Численні притоки Прута, такі як Прутець Чемигівський, Прутець Яблуневський, Женець, Жонка, Піги, Кам'янка утворюють багато порогів та водоспадів. Тут розташований один з найбільших в Українських Карпатах водоспад Гук. Особливою красою відзначаються озера льодовикового походження – Марічейка (1 га) при підніжжі гори Шурин-Гропа та Несамовите (0,5 га) під горою Туркул. Загалом озера субальпійського поясу заболочуються внаслідок наростання сфагнових плавів від їхніх країв до середини, що становить неабиякий інтерес для вчених.
Рослинність. У Карпатському національному парку охороняються всі типи фітоценотичних комплексів лісового (крім поясу дубових лісів), субальпійського та альпійського поясів, що є характерними для гірських систем Центральної Європи. Більша частина території вкрита буковими, смерековими, ялицевими, сіровільховими та мішаними лісами, зрідка трапляються клейковільхові, березові і соснові ліси. Найпоширенішими є буково-ялицево-смерекові та чисті смерекові ліси, в яких часто ростуть явір, ясен, в'яз гірський. Вище верхньої межі лісу сформувалося типове криволісся із сосни гірської, вільхи зеленої та ялівцю сибірського в комплексі з луками, чагарничниками, мозаїкою мохів та лишайників. На території парку зростає 1260 видів вищих спорових і судинних рослин, з яких 155 видів – мохоподібні. До Червоної книги України занесено 80 видів рослин: рододендрон, арніка гірська, родіола рожева, сон білий, ліннея північна, баранець звичайний, плаун річковий, сосна кедрова, журавлина дрібноплодна, значна кількість видів зозулинцевих, що трапляються на післялісових луках і верхових болотах, та інші. Три види рослин занесено до Європейського червоного списку: борщівника карпатського, медунку ФІЛЯРСЬКОГО та первоцвіт полонинський. У парку зареєстровано зростання 29 ендемічних видів рослин, серед яких 12 загальнокарпатських (вечірниця біла, грушанка карпатська, молочай карпатський тощо) та 13 південнокарпатських (аконіт низький, волошка карпатська, фіалка відхиленат тощо) ендемів. Найбільше ендеміків і реліктів трапляється на Чорногорі. На території парку зберігаються також найбільші за площею в Українських Карпатах реліктові угруповання сосни звичайної, берези повислої та частково сосни кедрової, єдине місце зростання якої розташоване на Чорногорі, в урочищі Кедрувате. Загалом до Зеленої книги України занесено 32 рослинних угруповання: 3 лісових, 4 чагарникових, 12 лучних та 9 болотних.
Тваринний світ. Різноманіття ландшафтів території національного парку зумовлює і різноманіття тваринного світу. Його особливістю є велика частка комахоїдних, рукокрилих і гризунів, дещо менше тут хижаків та парнокопитних. Із дрібних ссавців поширені мідиці мала, звичайна та альпіські мала, звичайна та велика рясоніжки, хатня і жовтогорла миші, темна, ШЕРМАНА існігова полівки, з гризунів – вивірка лісова з чорно-коричневим аж до чорного забарвленням хутра, три види вовчків – вовчок сірий, соня та вовчок ліщиновий, з парнокопитних – облень благородний, сарна європейська, свиня дика. Зрідка трапляються ведмідь бурий, рись, кіт лісовий.
Орнітофауна парку. В його темнохвойних лісах навіть є представники тайгових птахів – снігк і горіховка. У холодних гірських потоках водиться струмкова форель. Із земнговодних в передгір'ях і горах трапляються гребінчастий, альпійський і карпатський тритони, гостроморда і трав*яна жаба, із плазунів –веретельниця, вуж звичайний, мідянка, гад.ка звичайна і живородна ящірки.
Види ссавців. Загалом фауністичне різноманіття хордових парку представляють 56 видів ссавців, 114 – птахів, 11- риб, 10 – хземнговодних, 7 – плазунів. До Червоної кнгиги України занесено 44 види фауни, зокрема, карпатський та альпійський тритони, саламандра плямиста, мідянка, чорний лелека, беркут, польовий лунь, сапсан, глухар, дятел трипалий, борсук, видра, рись та ін., а до Європейського червоного переліку – 11 видів: вовк, бурий ведмідь, вухань бурий, вовчок ліщиновий, деркачч, слимак виноградний та інші.
Стан охорони різноманіття. У 2005 році за участю Президента України В.ЮЩЕНКА з порушенням закону було організовано масове сходження людей по заповідній зоні гори Говерли. У серпні 2007 року журнал «Україна за кермом» організував заїзд автомобілів на Говерлу по території Карпатського заповідника та Карпатського національного парку, що було порушенням закону. Через масове і неконтрольоване паломництво Говерла і багато інших гір парку втрачають свою екологічну цінність і обростають купами сміття. Значну шкоду стану біорізноманіття завдають санітарні та інші види рубок, які проводяться щорічно у парку. У 2013 році парк отримав ліміти на проведення рубок на площі 1491 га.
Дослідницька робота. У зв'язку з тим, що раніше на значній території велось традиційне лісне господарство, тепер, враховуючи соціальні функції лісів, у парку здійснюються заходи з оптимізації їхнього громадсько-корисного значення. Значну роботу з вивчення рослинного світу парку провели робітники Підліснівського паркового лісництва, співробітники Львівського відділу інституту Ботаніки НАН України, який має свій стаціонар на полонині Пожижевській, Українського державного лісотехнічного університету.
Рекреація. Особливий дар природи національного природного парку – це джерела з мінеральною водою двох типів: хлоридно-гідрокарбонатно-натрієвою та слабкомінералізованою гідрокарбонатно-натрієвою з підвищеним вмістом органічних речовин. З цими об'єктами тісно пов'язані рекреаційно-лікувальна та рекреаційно-туристська діяльність національного парку.
Завдяки гарним кліматичним умовам, біогеографічній оригінальності, етнографічним пам'яткам, територія парку традиційно використовувалась для рекреаційних і туристичних цілей ще з початку XX століття. За останні десятиріччя на турбазах, в будинках відпочинку, дитячих таборах і санаторіях щороку відпочиває близько мільйона чоловік. У парку створено 48 туристичних маршрутів, діє мережа стаціонарних рекреаційних пунктів, влаштовано екологічні та науково-пізнавальні маршрути, добре розвинена інфраструктура сільського зеленого туризму, діє низка закладів стаціонарної рекреації (санаторії, лікувально-оздоровчі комплекси, оздоровчі табори та інше).
КАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРИРОДНИЙ ПАРК.
Чорного́ра – найвищий гірський масив Украпїнських Карпат.
Розташований на схід від Полонинського Бескиду. Головний хребет простягається на довжину бл. 40 км між долинами річок Чорної Тиси (на заході) Чорного Черемоша (на сході). Чорногора складається з твердого пісковика, флішу, з вкладками маловідпірних лупаків (сланців). Подекуди є виходи вулканічних порід. Поширені кам'яні осипища.
Значна частина Чорногори становить вододіл між Прутом і Тисою (багато віків це був одночасно кордон держав, до яких належали Галичина і Закарпаття). Західна частина з вершиною Петрос (2020 м) лежить на Закарпатті – в сточищі Тиси, східна частина тягнеться на південний схід і південь. Обидві частини Чорногори відокремлені глибокою міжгірною сідловиною – Полониною Скопеською (висота до 1550 м). Західна частина порізьблена (відносні висоти – 300 м); східна – монотонний і масивний хребет, вершини високі, понад 1900 м, а то й 2000 м (Говерла – 2061 м, за іншими даними – 2058 м), Менчл – 1998 м, Гутин Томнатик – 2016 м, Піп Іван Чорногірський – 2022 м), сідловини не сходять нижче 1750 м. Від головного хребта відходять порівняно короткі бічні відроги.
Контраст з майже рівними хребтами (рештки колишніх пенепленів) являють собою узбіччя Чорногори, розчленовані вузькими долинами з перепадами висот до 1000 м або й більше.
На краєвид Чорногори більше, ніж в інших частинах Карпат, вплинуло зледеніння. У далекому минулому межа вічного снігу лежала на висоті 1300-1400 м і в приджерельних частинах потоків утворилися короткі льодовики (в долині Пруту льодовик сягав до висоти 1000 м і був завдовжки 6,5 км). Слідами колишнього зледеніння є польодовикові котли – (кари) зі стрімкими, часто скелястими узбіччями і широкими днами, іноді виповненими озерами (найбільше під Гутин Томнатиком – озеро Бребенескул) або торфовищами; нерівномірний спад долин (інод водоспади, наприклад Претський), бічні й кінцеві морени тощо.
Узбіччя Чорногори вкриті лісами. На північних узбіччях у придолинній смузі виступає часто бук (до 1300 м), вище – смерека (винятково до 1600 м); на південних узбіччях дуже поширений бук, який переважно творить верхню межу лісу.У ландшафті Чорногори верхня межа лісу (ВМЛ) досягає найвищих висот (ПТК південних схилів г.Стайки (гора) на висоті 1680 м, г.Піп Іван Чорногорський – 1680м, г.Шурин – 1660 м, г.Гомул – 1625м, г.Гутин Томнатик – 1600 м). У вигляді хвилястої лінії вона переходить з однієї вершини на іншу, піднімаючись на крутих схилах (г. Брескул, Данцер, Шпиці) і знижуючись на пологих (г.Пожижевська, Говерла), має чітко виражений антропогенний характер. Невеликим коливанням висоти проходження ВМЛ сприяє масивність головного хребта Чорногори.
У поширенні ВМЛ простежуються експозиційні відмінності. На північно-східних макросхилах г.Запалович середню висоту межі лісу проводить на висотах 1450-1500 м н.р.м., а на південних – 1500–1550м н. р. м. А.СЬРОДОНЬ на підставі понад 250 вимірювань визначив, що різниця між макросхилами за рівнем ВМЛ досягає 60 м (1570 м на південних, 1510 на північних). На Чорногорі верхню межу лісу утворюють смерекові, букові, яворові та кедрово-смерекові деревостани.
Найрозповсюдженішим є хвойний варіант. Природні комплекси зі смерековими лісами в зоні ВМЛ займають близько 95 відсотків площі. Вище – до 1800 м – простягається субальпійська смуга криволісся, зокрема зарості сосни гірської (жерепу), ялівцю і вільхи зеленої (леличу), вище 1800 м – трав'янисто-чагарничкові полонини, які сягають найвищих висот, інколи з полями каміння.
Серед рослин чимало ендемічних.
Місцеве населення переважно становить субетнос гуцулів. Заселені найнижчі частини Чорногори – на Закарпатті в долинах Чорної Ясіня) і Білої Тиси (Богдан), на півночі найближчі до хребта села Бистрець і Дземброня.
Рілля займає лише 0.5% всієї площі, ліси близько 70%, сіножаті 5%, полонини і пасовища 22%.
Для охорони природи створено по Першій Світовій війні невеликі резервати; у 1964 році – комплексний заповідник (7702 га). Нині це Чорногірський заповідний масив, який входить до складу великого Карпатського біосферного заповідника, створеного в 1968 році. Згодом, у 1980 році, створено також Карпатський національний природний парк. На Чорногорі буйно розвинене пастуше життя (сезон 5 місяців). Тут чи не найбільше в Українських Карпатах поширений туризм (бази: Рахів, Ясіня, Ворохта, Бистрець, Верховина та інші).
МУЗЕЙ ЕТНОГРАФІЇ ТА ЕКРОЛОГІЇ КАРПАТСЬКОГО КРАЮ.
Адреса: Івано-Франківська область, м.Яремча, вул.Свободи, буд.269. Телефони: (03434) 2-22-08, 2-22-95, 2-26-90.
Серед численних визначних пам’яток і цікавих місць Яремче виділяється музей етнографії та екології Карпатського краю.
Заснований він не так давно, в 2007 році, після реорганізації музею, присвяченого визвольному руху в Україні, який раніше (за часів Радянського Союзу) носив ім’я «Музей партизанської слави».
В етнографічному музеї можна побачити постійно діючу експозицію, яка присвячена подіям Першої та Другої Світових воєн, зокрема лідерам ОУН і УПА, рядовим членам визвольних організацій, радянському партизанському руху в Івано-Франківській області (Рейд КОВПАКА та інші).
Звичайно ж, є і експозиція, яка допомагає зрозуміти унікальну культуру гуцулів.
Зал народного декоративно-прикладного мистецтва. У ній представлені зразки народного декоративно-прикладного мистецтва, серед яких багато рідкісних, навіть унікальних предметів.
Особливоїуваги заслуговує колекція гобеленів народного художника України Михайла БІЛАСА – «Косівський базар», «Чорні коні», «Довбуш» та інші. Колекція великодніх писанок, представлена в музеї, дозволяє краще зрозуміти духовність і культуру гуцульського народу, перейнятися його сонячним настроєм і релігійністю. Так само, до речі, як і колекція предметів побуту та одяг гуцула і гуцулки 1930-х років з села Микуличин, яку теж можна побачити в музеї. Адже саме в селах Карпат збереглися народні традиції, які можна побачити в одязі, музичних інструментах, побутових предметах.
У 2011 році в музеї відкрилася експозиція унікальних в’язаних ікон відомої майстрині Надії СОЛОМКО, роботи якої вже виставлялися в інших великих містах – Львові, Кам’янець-Подільському, Івано-Франківську.
Музей етнографії та екології займається організацією та проведенням семінарів, наукових та громадських конференцій, фестивалів, на яких піднімаються питання розвитку народних ремесел Гуцульщини, екології Карпат і Прикарпаття, історії рідного краю. У музеї проходять уроки народознавства для школярів і студентів, там же проводяться зустрічі з відомими особистостями Карпатського краю і з гостями міста.
Відвідайте музей етнографії та екології, адже відпочинок в Яремче – це не тільки гори, водоспади і походи, а й знайомство з культурою місцевого населення, його історією, звичаями, духовними цінностями.
МУЗЕЙ ІМЕНІ МЕТРОПОЛИТА АНДРЕЯ ШЕПТИЦЬКОГО.
Адреса: Івано-Франківська область, м.Яремче (Дора), вул.Кам'янка, монастир.
Неподалік села Дори, по лівий бік Кам’янки, під затишним буковим ліском розташований комплекс споруд.
Тут зосереджено багато цікавого – місійне згромадження святого Андрея (монастир-притулок), дерев’яна церква святих Петра і Павла, музей імені митрополита Андрея ШЕПТИЦЬКОГО з гіпсовими скульптурами священослужителів греко-католицької церкви, дерев’яними іконами й мозаїками.
ЕКОТУРИСТИЧНЙ ВІЗИТ-ЦЕНТР В МІСТІ ЯРЕМЧЕ.
Адреса: Івано-Франківська область, м.Яремче, вул.Василя Стуса, буд.6 (територія Карпатського національного природного парку). Телефон: (03434) 2-22-59.
Один з найкращих в Україні туристично-інформаційних центрів, споруджений у 2008 році за підтримки Європейського Союзу.
У центрі надають інформацію розміщення, харчування та туристичні атракції.
Окрім цього у візит-центрі представлено експозицію природних експонатів та культурних артефактів Карпатського регіону, тут розташована сувенірна крамниця та електронний інформаційний кіоск, а також зал з найсучаснішим обладнанням для конференцій та кінопоказів.
Розклад роботи: з 10.00 до 17.00 год. (без вихідних).
МУЗЕЙ «УКРАЇНСЬКА СТАРОВИНА".
Адреса: Івано-франківська область, м.Яремче, вул.Свободи, буд.325. Телефон: (03434) 2-12-17.
Експозиція музею відтворює побут XIX й XX століть кількох регіонів України: Буковини, Гуцульщини, Покуття і Бойківщини.
У декількох залах представлено найрізноманітніші експонати культури і побуту карпатських регіонів.
Зокрема представлено артефакти прядіння і ткацтва, кераміку, скрині, експоновано рідкісні книги (церковнослов'янською, латинською та староєврейською мовами), старі фотографії місцевих мешканців, картини та ікони на склі.
Одним з унікальних експонатів є кайдани з австро-угорської тюрми.